anc
Замовлення списком Замовлення списком

Бронхиальная астма

Бронхиальной астмой (БА) называется генетически обусловленное заболевание дыхательных путей, для которого характерно аллергическое воспаление их слизистой оболочки. При этом у больного развивается гиперреактивность бронхов, то есть повышенная чувствительность к раздражающим факторам. Именно эти патологические процессы в бронхиальном дереве вызывают эпизодическое появление приступов астмы.

Симптомы

Основным признаком бронхиальной астмы являются приступы удушья, которые возникают после контакта с аллергеном или неаллергическим провоцирующим фактором (холод, табачный дым, резкий запах и т.д.). Во время приступа вдох происходит быстро и прерывисто, после чего следует продолжительный затрудненный выдох. У многих больных появлению удушья предшествуют продромальные явления в виде заложенности носа, першения в горле, приступообразного сухого кашля и т.д.

Бронхиальная астма часто проявляется в ночное время, заставляя человека просыпаться от чувства стеснения в груди. Из-за удушья больной вынужден принимать сидячее положение, в котором ему становится легче. Во время приступа появляются свистящие хрипы, которые можно услышать на небольшом расстоянии от человека. При внимательном рассмотрении также можно заметить активную работу мышц пресса и пояса верхних конечностей — они вовлекаются в дыхательный акт в попытке облегчить выдох и компенсировать нехватку воздуха.

Причины и факторы риска

Бронхиальная астма относится к болезням с генетической предрасположенностью. У людей с отягощенной наследственностью она встречается в 2-3 раза чаще чем у тех, чьи родственники не имели аллергических заболеваний. Обычно ребенок наследует от родителей склонность к развитию атопии, гиперактивности бронхов и гиперпродукции IgE. В последующем симптомы астмы проявляются под воздействием провоцирующих факторов внешней среды.

Факторы риска, провоцирующие развитие БА:

  • дрожжевые грибки, дерматофиты;
  • ингаляционные и пищевые аллергены;
  • химические вещества;
  • холодный воздух;
  • резкие запахи;
  • пассивное курение;
  • интенсивные физические нагрузки и т.д.

Несмотря на то, что приступы бронхиальной астмы обусловлены действием провоцирующих факторов, главной причиной болезни является хроническое воспаление и повышенная чувствительность дыхательных путей. На фоне этого приступы удушья возникают очень легко, при воздействии даже минимального количества аллергена.

Диагностика

Решающее значение в диагностике БА играют исследования дыхательной функции легких — спирометрия и пульсоксиметрия. С их помощью определяют показатели газообмена, скоростные и объемные показатели, а также функции дыхательных мышц. На основании результатов исследований устанавливают стадию развития бронхиальной астмы, что позволяет подобрать оптимальную схему лечения.

Лечение и профилактика

Для борьбы с БА используют базисные препараты, снимающие воспаление и уменьшающие гиперреактивность бронхов, а также препараты симптоматической терапии, которые помогают снимать приступы удушья. Оптимальные комбинации лекарственных средств и частоту их применения определяют индивидуально, с учетом состояния пациента и стадии развития астмы.

К препаратам базисной терапии относятся:

  • ингаляционные кортикостероиды (Пульмикорт, Ингакорт);
  • кортикостероиды системного действия;
  • кромоны (Тайлед, Интал);
  • антагонисты лейкотриенов (Сингуляр, Аколат);
  • моноклональные антитела (Реслизумаб, Бенрализумаб).

Для купирования приступов бронхиальной астмы чаще всего используют ингаляционные β2-адреномиметики короткого действия (Сальбутамол, Фенотерол). Эти препараты быстро снимают бронхоспазм, благодаря чему устраняют задышку и практически моментально улучшают самочувствие больного.

При тяжелом течении БА также могут использовать β2-адреномиметики длительного действия (Сальметерол, Формотерол) в комбинации с ингаляционными кортикостероидами. В таком сочетании препараты оказывают более выраженное действие и снижают частоту приступов, ощутимо повышая качество жизни больного. Для профилактики приступов также используют метод аллерген-специфической иммунотерапии (АСИТ), суть которого заключается в коррекции иммунного ответа и снижении чувствительности организма к аллергенам.

Важной составляющей лечения БА является элиминация аллергенов, то есть избегание контакта с веществами, провоцирующими приступы астмы.

Бронхіальна астма

Бронхіальною астмою (БА) називається генетично обумовлене захворювання дихальних шляхів, для якого характерне алергічне запалення їх слизової оболонки. При цьому у хворого розвивається гіперреактивність бронхів, тобто підвищена чутливість до подразнюючих факторам. Саме ці патологічні процеси в бронхіальному дереві викликають епізодичну поява нападів астми.

Симптоми

Основною ознакою бронхіальної астми є напади задухи, які виникають після контакту з алергеном або неалергічним провокуючим фактором (холод, тютюновий дим, різкий запах і т.д.). Під час нападу вдих відбувається швидко й уривчасто, після чого слідує тривалий утруднений видих. У багатьох хворих появі задухи передують продромальний явища у вигляді закладеності носа, першіння в горлі, нападоподібного сухого кашлю і т.д.

Бронхіальна астма часто проявляється в нічний час, змушуючи людину прокидатися від відчуття стиснення у грудях. Через задуху хворий змушений приймати сидяче положення, в якому йому стає легше. Під час нападу з'являються свистячі хрипи, які можна почути на невеликій відстані від людини. При уважному розгляді також можна помітити активну роботу м'язів преса і пояса верхніх кінцівок — вони залучаються до дихального акту в спробі полегшити видих і компенсувати нестачу повітря.

Причини і фактори ризику

Бронхіальна астма відноситься до хвороб з генетичною схильністю. У людей з обтяженою спадковістю вона зустрічається в 2-3 рази частіше ніж у тих, чиї родичі не мали алергічних захворювань. Зазвичай дитина успадковує від батьків схильність до розвитку атопії, гіперактивності бронхів і гіперпродукції IgE. В подальшому симптоми астми проявляються під впливом провокуючих чинників зовнішнього середовища.

Фактори ризику, що провокують розвиток БА:

  • дріжджові грибки, дерматофіти;
  • інгаляційні та харчові алергени;
  • хімічні речовини;
  • холодне повітря;
  • різкі запахи;
  • пасивне куріння;
  • інтенсивні фізичні навантаження і т.д.

Незважаючи на те, що напади бронхіальної астми обумовлені дією провокуючих чинників, головною причиною хвороби є хронічне запалення і підвищена чутливість дихальних шляхів. На тлі цього напади задухи виникають дуже легко, при впливі навіть мінімальної кількості алергену.

Діагностика

Вирішальне значення в діагностиці БА відіграють дослідження дихальної функції легень — спірометрія і пульсоксиметрія. З їх допомогою визначають показники газообміну, швидкісні і об'ємні показники, а також функції дихальних м'язів. На підставі результатів досліджень встановлюють стадію розвитку бронхіальної астми, що дозволяє підібрати оптимальну схему лікування.

Лікування і профілактика

Для боротьби з БА використовують базисні препарати, що знімають запалення і зменшують гіперреактивність бронхів, а також препарати симптоматичної терапії, які допомагають знімати напади задухи. Оптимальні комбінації лікарських засобів і частоту їх застосування визначається індивідуально, з урахуванням стану пацієнта і стадії розвитку астми.

До препаратів базисної терапії відносяться:

  • інгаляційні кортикостероїди (Пульмікорт, Інгакорт);
  • кортикостероїди системної дії;
  • кромони (Тайлед, Інтал);
  • антагоністи лейкотрієнів (Сингуляр, Аколат);
  • моноклональні антитіла (Реслізумаб, Бенралізумаб).

Для купірування нападів бронхіальної астми найчастіше використовують інгаляційні β2-адреноміметики короткої дії (Сальбутамол, Фенотерол). Ці препарати швидко знімають бронхоспазм, завдяки чому усувають задуху і практично моментально поліпшують самопочуття хворого.

При тяжкому перебігу БА також можуть використовувати β2-адреноміметики тривалої дії (Сальметерол, Формотерол) в комбінації з інгаляційними кортикостероїдами. У такому поєднанні препарати надають більш виражену дію і знижують частоту нападів, відчутно підвищуючи якість життя хворого. Для профілактики нападів також використовують метод алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ), суть якого полягає в корекції імунної відповіді і зниженні чутливості організму до алергенів.

Важливою складовою лікування БА є елімінація алергенів, тобто уникнення контакту з речовинами, що провокують напади астми.