Кардіопротектори

Кардіопротектори належать до групи метаболічних — вони впливають на обмін речовин у міокарді, покращуючи тим самим його стійкість до гіпоксії. Вони мають ряд корисних ефектів на організм:

• зняття спазму та розширення коронарних артерій;
• зниження рівня артеріального тиску;
• зменшення частоти серцевих скорочень;
• нормалізація ритму серцебиття;
• антиоксидантний ефект;
• прискорення регенеративних процесів;
• покращення провідності.

Перелічені механізми дії дозволяють прискорити відновлення тканин міокарда після їх ушкодження та профілактувати виникнення захворювань.

Існує кілька груп, що належать до кардіопротекторів:

1. Анаболіки (до них належить «Рибоксин»). Вони здатні посилювати катаболізм білкових молекул, що дозволяє значно прискорити регенерацію та забезпечити енергією клітини, що відновлюються.
2. Енергозабезпечувальні (наприклад, L-карнітин). Є прямим джерелом енергії, необхідної для функціонування серцевого м'яза. Це також підвищує опір зовнішнім несприятливим факторам.
3. Антиоксиданти («Тіотриазолін»). Не дозволяють утворюватися вільним радикалам, що захищає клітини серця від ушкодження та передчасного апоптозу.
4. Електроноакцептори (до них належать цитохром та убіхінон). Їх функцією є зниження потреби серцевого м'яза у кисні. Завдяки цьому механізму він стає стійкішою до гіпоксії, завдяки чому знижується ризик розвитку стенокардії або інфаркту міокарда. Також зменшується ймовірність виникнення серцевої недостатності.

Склад та форми випуску

Склад індивідуальний для кожного засобу та залежить від активної речовини, дозування та форми випуску. Більшість препаратів з перерахованих груп випускаються в таблетках, краплях для орального застосування або капсулах, оскільки це є найбільш зручним варіантом для профілактичного прийому (вони рідко використовуються у складі екстреної допомоги). Частина доступна у формі розчину для ін'єкцій.

Придбати ці медикаменти в аптеках України в багатьох випадках можна без рецепта, проте рекомендується заздалегідь відвідати спеціаліста для визначення необхідності їх використання та виявлення можливих індивідуальних протипоказань.

Показання до застосування

Згідно з клінічними протоколами, кардіопротектори рекомендовані до застосування у таких випадках:

• як профілактичний захід для запобігання розвитку серцево-судинних захворювань;
• наявність у пацієнта значного підвищення рівня артеріального тиску (у комплексній терапії гіпертензії);
• атеросклеротичні ураження (для профілактики розвитку ІХС);
• якщо пацієнту діагностовано ішемічну хворобу серця — для відновлення міокарда, наприклад, при стенокардії;
• для прискорення регенерації тканин після гострого перенесеного інфаркту міокарда;
• стан хронічного стресу;
• ненормовані фізичні навантаження (для профілактики розвитку гіпертрофії серця у спортсменів);
• нейроциркуляторна дистонія.

Протипоказання кардіопротекторів

Вони індивідуальні кожному конкретному препарату. Наприклад, «Кардіолін» не можна застосовувати, якщо присутні різні захворювання кишківника (виразкова хвороба), ураження печінки, брадикардія тяжкого ступеня та порушення провідності. Метаболізм «Рибоксину» пов'язаний з нирками, що унеможливлює його призначення пацієнтам з нирковою недостатністю.

Факторами, за наявності яких не можна використовувати будь-який лікарський засіб цієї групи, є:

• виявлення індивідуальної непереносимості головної активної речовини чи допоміжних компонентів;
• виникнення у минулому алергічних реакцій після вживання цих медикаментів.

З якого віку приймати та чи можна вагітним

Препарати кардіопротектори не рекомендовані до застосування в дитячому віці через ризик порушення метаболізму серця, що росте. Також їх не призначають під час вагітності, оскільки від особливостей серцевих скорочень матері залежить кровообіг плода. Молекули ліків здатні проникати крізь гематоплацентарний бар'єр і безпосередньо втручатися у роботу серця малюка. Заборонено годувати грудьми одночасно з їх прийомом, оскільки компоненти засобу проникають у грудне молоко.

Побічні ефекти

Можуть розвиватися у деяких пацієнтів на фоні прийому терапевтичних доз, залежно від того, який препарат був використаний. Наприклад, для «Кардіоліну» характерні диспептичні прояви (нудота і блювання), біль у животі, різні порушення випорожнень (закреп, діарея або їх чергування). «Рибоксин» може негативно впливати на загальний обмін та спричинити загострення подагри або лабораторне збільшення рівня сечової кислоти. Однак спільними для всіх лікарських засобів ефектами можуть бути:

• алергічні прояви (анафілаксія, свербіж шкіри, кропив'янка, набряк Квінке);
• виражена брадикардія;
• зниження сили серцевих скорочень;
• артеріальна гіпотензія.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Ці медикаменти часто призначаються в комбінації з іншими кардіологічними препаратами, оскільки більшість захворювань передбачає комплексну терапію. Вони здатні потенціювати ефекти протиаритмічних та кальційвмісних засобів, серцевих глікозидів. Якщо у складі є спирт (як у випадку з «Кардіоліном»), він може посилити дію седативних. Детальна інформація про можливі взаємодії вказана в інструкціях, однак усі вони не повинні поєднуватися з алкоголем.

Використана література

1. Довідник лікарських засобів Компендіум
2. Щотижневик Аптека. Новини медицини та фармацевтики
3. Здоров'я України