Залізодефіцитна анемія

На сьогоднішній день залізодефіцитні анемії (ЗДА) є формами анемій, що зустрічаються найбільш часто. За різними даними, ними страждає від 20% до 25% населення різних країн світу. Примітно, що жінки стикаються з цією проблемою набагато частіше чоловіків.

За характером ЗДА є гіпохромними мікроцитарними анеміями. Для них характерні зниження загальної кількості гемоглобіну в крові (менше 130 г / л у чоловіків і менше 120 г / л у жінок) і зменшення вмісту гемоглобіну в еритроцитах. У структурі всіх анемій залізодефіцитні складають близько 90%.

Причини

Найчастіше залізодефіцитні анемії розвиваються в результаті хронічної крововтрати або недостатнього надходження заліза в організм. Причиною також може бути відносний залізодефіцит, що виникає внаслідок збільшення потреби організму в залізі (спостерігається у грудних дітей, підлітків, жінок в період вагітності і лактації).

Найбільш часті причини ЗДА:

• неправильне харчування — вегетаріанство, голодування, недоїдання, вживання одноманітною їжі;
• порушення всмоктування заліза при атрофічному гастриті, целіакії, після резекції шлунка або кишечника.
• хронічна крововтрата при маткових кровотечах;
• шлунково-кишкові кровотечі при ерозіях і виразках шлунка, варикозному розширенні вен стравоходу і прямої кишки;
• кровотечі з нирок і сечовивідних шляхів.

Рідше причиною анемії виступають васкуліти, колагенози, пароксизмальна нічна гемоглобінурія, гемосидероз легень та деякі інші хвороби.

Симптоми залізодефіцитної анемії

Залізодефіцитна анемія проявляється блідістю шкірних покривів і слизових оболонок. У деяких хворих також спостерігається синюшність або зеленуватий відтінок шкіри.

Крім цього людину з анемією турбують:

• загальна слабкість;
• підвищена стомлюваність;
• зниження працездатності;
• сонливість;
• періодичне запаморочення;
• шум у вухах;
• напади прискореного серцебиття;
• мерехтіння "мушок" перед очима;
• часті втрати свідомості;
• задишка при найменшій фізичному навантаженні.

Примітно, що вираженість клінічних симптомів далеко не завжди відповідає тяжкості анемії. Стан хворих можуть посилювати психоемоційні перевантаження, перевтома на роботі або інші фактори.

Діагностика і лікування

Ключову роль в постановці діагнозу відіграють лабораторні методи дослідження крові, кісткового мозку та обміну заліза. В загальному аналізі крові у хворих виявляють зниження концентрації гемоглобіну і кількості еритроцитів в крові. А в мазках крові — невеликі гіпохромні еритроцити, нерідко різного розміру і форми (анізоцитоз, пойкілоцитоз). При важких анеміях в крові також можуть з'являтися еритробласти.

У боротьбі із залізодефіцитною анемією найважливішу роль відіграє виявлення та усунення причини хвороби. Разом з тим хворим призначають спеціальну дієту, що включає продукти з високим вмістом заліза, фолієвої кислоти і вітаміну В6. Однак слід пам'ятати, що повноцінна збалансована дієта може лише забезпечити фізіологічну потребу організму в залізі, але не в змозі компенсувати його дефіцит. Тому хворим обов'язково призначають медикаментозне лікування, а саме — залізовмісні препарати. Їх підбирає фахівець індивідуально для кожного пацієнта, враховуючи його стан і тяжкість наявної у нього анемії.