Безкоштовна лінія 5900Безкоштовна лінія
Замовлення списком Замовлення списком
anc

Епілепсія

Епілепсія – це хронічна неврологічна хвороба, яка розвивається через надмірну електричну активність головного мозку. Головний симптом епілепсії – характерні напади судом, які виникають раптово, неконтрольовано. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, від цього неврологічного захворювання страждає понад 50 мільйонів людей у ​​всьому світі.

Симптоми епілепсії

Найвідоміший і найбільш поширений симптом даної патології – судомний припадок, який виникає раптово. Хворі «зі стажем» іноді можуть передбачити його за такими непрямими ознаками, які розвиваються за кілька днів до нападу, як:

• головний біль;

• порушення сну;

• підвищена дратівливість.

Під час нападу хворий знаходиться без свідомості. Він падає, що підвищує ризик отримання травми. Судоми діляться на два види, що проходять в два етапи:

• Тонічні – м'язи тіла сильно напружуються, руки і ноги витягуються, дихання затримується. Тривають близько 20 секунд.

• Клонічні – м'язи рук і ніг, шиї, тулуба починають сіпатися. Можуть тривати кілька хвилин, після чого тіло розслабляється.

Під час чергового нападу у хворого виділяється з рота піна, він голосно і хрипло дихає.

Причини епілепсії

За статистикою, понад 60% випадків епілепсії мають ідіопатичний характер, тобто їх причина незрозуміла. Якщо ж причина даного захворювання відома, мова йде про симптоматичну епілепсію. До неї можуть призвести:

• травма мозку;

• пухлина мозку;

• абсцес;

• інтоксикація організму шкідливими речовинами: ртуттю, свинцем, алкогольна інтоксикація;

• інфекційні хвороби мозку;

• крововиливи в мозок.

Також дуже важливий спадковий фактор у питанні розвитку епілепсії.

Типи епілепсії і епілептичних нападів

Епілептичні напади можуть бути:

• фокальними – осередок збудження локалізується в певній ділянці кори головного мозку, в одній з півкуль;

• генералізованими – вогнище збудження не локальне, а поширюється на обидві півкулі головного мозку;

• з невідомим початком.

Сама епілепсія класифікується на підставі типу нападів, що виникають. Тобто, буває:

• фокальною;

• генералізованою;

• комбінованою.

За етіологією епілепсія буває:

• структурною;

• генетичною;

• інфекційною;

• метаболічною;

• імунною;

• з невідомою етіологією.

Діагностика

Головний метод, який використовується для діагностики епілепсії, – електроенцефалографічне дослідження (ЕЕГ). Важко не поставити діагноз, а визначити локалізацію вогнища збудження. Для цього використовують МРТ і позитронно-емісійну КТ (ПЕТ-КТ) мозку. Але вони не завжди допомагають визначити, де ж саме в мозку знаходиться осередок збудження.

Лікування епілепсії

Лікуванням пацієнтів з даною патологією займається лікар-епілептолог. Якщо такого вузького фахівця в регіоні немає, лікуванням займається невролог. Основа лікування – медикаментозна терапія, прийом протиепілептичних препаратів. Це блокатори натрієвих каналів, ліки, що впливають на гамма-аміномасляну кислота, блокатори кальцієвих каналів, ліки множинного спектру дії.

Зазвичай медикаментозне лікування займає не менше 3-5 років. При цьому рекомендується поступово відміняти препарати проти судом, але строго під контролем лікаря (це називається титрування в сторону зменшення).

На жаль, є пацієнти, яким ліки не допомагають або допомагають не повністю: не знижують частоту нападів або роблять це незначно. В такому випадку пацієнту показано хірургічне лікування для часткового або повного видалення вогнища збудження в мозку. Якщо таке втручання неможливе через те, що дана ділянка мозку неоперабельна, нейрохірург може провести серію надрізів на корі, вони будуть перешкоджати поширенню вогнища збудження.

Іноді вогнища переміщуються по мозку, тоді операція буде неефективною. В такому випадку проводиться стимуляція блукаючого нерву або глибока стимуляція мозку. Роблять це за допомогою стимулятора, який імплантується під шкіру.

Також в лікуванні епілепсії важлива дієта. Виявлено, що скорочення в раціоні харчування хворого кількості вуглеводів і збільшення кількості жирів позитивно впливає на електричну активність мозку. За статистикою, дотримання дієти при епілепсії зменшує кількість нападів у хворого до 50%.

Перша допомога при епілептичному припадку

Якщо у людини почався припадок, їй потрібно допомогти в такий спосіб:

1. Забезпечити захист від травмування: прибрати подалі меблі, різні побутові предмети.

2. Опустити хворого на підлогу і підкласти щось м'яке під голову.

3. Засікти час початку нападу.

4. Не намагатися зупинити напад, це неможливо.

5. Не класти хворому нічого в рот, не намагатися розтиснути щелепи.

6. Зателефонувати в швидку допомогу, якщо напад триває більше 5 хвилин.

7. Після закінчення припадку покласти хворого на бік, послухати його дихання.

8. Негайно викликати швидку допомогу, якщо після закінчення нападу хворому важко дихати, або якщо він поранився.

Можливі ускладнення

Епілепсія небезпечна такими ускладненнями:

• травма під час нападу;

• набряк легенів;

• психічні розлади;

• епілептичний статус – стан, коли напади повторюються один за іншим, а між ними хворий не приходить до тями;

• смерть.

На жаль, ефективних способів профілактики епілепсії немає. Ця хвороба потребує грамотного та регулярного спостереження лікаря і неухильного дотримання його рекомендацій.

Для лікування ЕПІЛЕПСІЯ: