Ламітор

Ламітор - Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Ламотриджин є антиепілептичним засобом, дія якого ґрунтується на блокуванні певних натрієвих каналів у нейронах, що призводить до зниження вивільнення глутамату, важливого елемента у виникненні епілептичних нападів.

Фармакокінетика

Після вживання внутрішньо ламітор швидко всмоктуються із шлунково-кишкового тракту, досягаючи піку концентрації у крові через 2,5 години.

Ламотриджин піддається активному метаболізму, основний метаболіт – N-глюкуронід.

У дорослих середній період напіввиведення становить 29 годин при монотерапії.

Препарат має лінійний фармакокінетичний профіль і виводиться головним чином через нирки у вигляді метаболітів та частково у незміненій формі.

У дітей період напіввиведення триває менше часу, ніж у дорослих.

Склад та форма випуску

Склад препарату ламітор містить активну речовину - ламотриджин в кількості 25 мг або 50 мг або 100 мг.

Допоміжні компоненти ламітор: 

• лактозу моногідрат;
• целюлозу мікрокристалічну;
• оксид заліза жовтий (Е 172);
• повідон;
• натрію крохмальгліколят (тип А);
• діоксид кремнію колоїдний безводний.

Лікарська форма препарату ламітор: плоскі круглі таблетки світло-жовтого кольору з лінією для поділу з одного боку.

Ламітор упакований у блістери по 10 таблеток у кожному та вкладений у картонну коробку №30.

Показання до застосування

Епілепсія:

У дорослих та дітей старше 12 років: застосовується як монотерапія, так і додаткова терапія при різних формах епілепсії, включаючи парціальні та генералізовані напади, а також тоніко-клонічні напади та напади, пов'язані з синдромом Леннокса – Гасто.

У дітей віком від 2 до 12 років: використовується як додаткова терапія при епілепсії, включаючи парціальні та генералізовані напади, а також тоніко-клонічні напади та напади, пов'язані з синдромом Леннокса - Гасто.

Після досягнення контролю над нападами можна припинити прийом допоміжних препаратів та продовжити лікування монотерапією ламотриджином.

Монотерапія для типових легких епілептичних нападів.

Біполярні розлади (дорослі):

Ламітор застосовується для запобігання емоційним порушенням, таким як депресія, манія, гіпоманія та змішані стани, у пацієнтів з біполярними розладами.

Ламітор купити ви можете у нас на сайті anc.ua, оформивши броню в найближчій аптеці або доставку кур'єром за потрібною адресою.

Протипоказання

Ламітор не рекомендується застосовувати при збільшеній чутливості до ламотриджину або будь-якого з його компонентів.

Особливості застосування

Діти

Застосування препарату ламітор у дітей до 2 років або як додаткова терапія у дітей до 1 місяця не досліджувалося на ефективність та безпеку.

Використання препарату ламітор як додаткова терапія для парціальних нападів у дітей від 1 місяця до 2 років не рекомендується через відсутність даних про його ефективність та безпеку в цій віковій групі.

Ламітор не рекомендується для дітей з біполярним розладом через недостатність даних про ефективність та безпеку у цій віковій групі.

Жінкам репродуктивного віку, які приймають антиепілептичні препарати, потрібна консультація лікаря, особливо при плануванні вагітності. Не рекомендується раптово припиняти терапію у жінок з епілепсією через ризик загострення нападів.

У дітей матерів, які приймали антиепілептичні препарати, ризик вроджених аномалій трохи підвищений (на 3%). Найбільш поширеними дефектами є ущелина губ, дефекти серця та нервової трубки. Ризик збільшується при комбінованій терапії, тому рекомендується використовувати монотерапію, якщо це можливо.

Дослідження не виявили значного збільшення ризику вроджених дефектів при використанні препарату ламітор у І триместрі вагітності. Проте слід застосовувати мінімально ефективні дози. Інформації про комбіновану терапію недостатньо.

Застосування препарату ламітор під час вагітності має бути обґрунтованим з огляду на користь для матері та ризик для дитини. Також рекомендується приймати фолієву кислоту. Рівень ламотриджину в крові слід контролювати та, при необхідності, коригувати дозу для підтримки стабільної концентрації.

При годуванні груддю рішення про продовження лікування препаратом ламітор має бути прийняте з урахуванням користі та ризику для дитини.

Побічні ефекти

Побічні ефекти поділяються на дві категорії: ті, що виникають при лікуванні епілепсії та біполярних розладів. При оцінці безпеки препарату ламітор необхідно враховувати обидва види побічних ефектів.

При лікуванні епілепсії можливі такі побічні реакції:

• шкіра: висипання на шкірі, синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз;
• порушення в крові: гематологічні відхилення такі, як нейтропенія, лейкопенія, анемія та інші, а також лімфаденопатія;
• імунні реакції: синдром гіперчутливості (з різними системними проявами);
• психічні прояви: агресивність, дратівливість, галюцинації та інші;
• нервова система: головний біль, сонливість, запаморочення, атаксія, асептичний менінгіт та інші.

Також можуть виникнути порушення функції печінки, зору, системи травлення, кістково-м'язової системи, а також підвищена стомлюваність.

Важливо, що деякі з цих побічних ефектів можуть бути частиною синдрому гіперчутливості, який може виявлятися різноманітними симптомами та мати різні ступені тяжкості.

При біполярних розладах небажані реакції можуть проявлятися різними симптомами у різних системах організму:

• травний тракт: можлива сухість у роті;
• шкіра: можуть з'явитися висипи на шкірі, а також рідкісний випадок, як синдром стівенса — Джонсона;
• нервова система: симптоми можуть включати головний біль, тривожне збудження, сонливість та запаморочення;
• кістково-м'язова система: іноді виникають болі в суглобах (артралгія);
• психічний стан: можливі нічні кошмари;
• загальні прояви: у деяких пацієнтів можуть спостерігатися біль та біль у спині.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Уридиндифосфоглюкуронілтрансфераза (UGT) обробляє ламотриджин.

Немає доказів про сильний вплив ламотриджину на печінкові ферменти, які руйнують інші ліки.

Взаємодія з цитохромними ферментами Р450 малоймовірна. Зміна розкладу ламотриджину має невелике значення без серйозних клінічних наслідків.

Вальпроат пригнічує печінкові ферменти.

Карбамазепін, фенітоїн, примідин, фенобарбітал, рифампіцин, лопінавір/ритонавір, атанановір/ритонавір, етинілестрадіол/левоноргестрел індукують печінкові ферменти.

Літій, бупропіон, оланзапін, оксакарбазепін, фелбамат, габапентин, леветирацетам, прегабалін, топірамат, зонізамід, арипіпразол не впливають на печінкові ферменти.

Вальпроат подвоює час виведення ламотриджину.

Деякі протиепілептичні препарати прискорюють метаболізм ламотриджину.

При сумісному прийомі карбамазепіну та ламотриджину можуть спостерігатися побічні ефекти, що зменшуються після зниження дози карбамазепіну.

Спільне застосування фелбамату та ламотриджину не впливає на їх фармакокінетику.

Інші протиепілептичні препарати не впливають на концентрацію ламотриджину у крові.

Прийом 100 мг ламотриджину та 2 г літію не змінював фармакокінетику літію.

Бупропіон у високих дозах трохи збільшує рівень глюкуроніду ламотриджину.

Оланзапін зменшує AUC та Cmax ламотриджину в середньому на 24% та 20%, але це рідко.

Багаторазові дози ламотриджину не впливають на рисперидон.

Арипіпразол знижує Cmax та AUC ламотриджину на 10% при збільшенні дози до 30 мг на добу.

Ламотриджин не впливає на метаболізм препаратів, що метаболізуються CYP2D6.

Комбіновані гормональні контрацептиви збільшують виведення ламотриджину вдвічі.

Ламотриджин взаємодіє з деякими протиепілептичними препаратами, особливо з вальпроатом, карбамазепіном та фелбаматом.

Ламотриджин є інгібітором ГКТ 2 у клінічно значущих концентраціях.

При сумісному прийомі ламотриджину з рифампіцином відбувається індукція печінкових ферментів, що збільшує виведення ламотриджину.

Лопінавір/ритонавір та атазанавір/ритонавір також призводять до зменшення рівня ламотриджину в крові через активізацію процесу глюкуронізації.

Блок FAQ

Від чого використовують ламітор?

Ламітор застосовується для лікування наступних станів: епілепсія, включаючи парціальні або генералізовані напади, у тому числі тоніко-клонічні судоми, а також напади при синдромі Леннокса-Гасто у дорослих та дітей; для пацієнтів віком 18 років та старших з біполярними розладами, у яких переважно проявляються депресивні фази.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua