Зовнішнім отитом називається патологічний стан, при якому виникає запальний процес в зовнішньому слуховому проході. Хвороба характеризується больовими відчуттями в області вуха, серозними та гнійними виділеннями, може призводити до погіршення слуху, запальний процес може поширюватися на органи та тканини, що розташовані поруч.
Причини розвитку отиту
Зовнішній отит— інфекційне захворювання, яке розвивається під впливом наступних мікроорганізмів:
- Бактерії. Серед бактерій здатні викликати отит зовнішнього вуха: стафілококи, гемофільна паличка, пневмококи, синьогнійна паличка та ін.
- Грибки. Також причиною розвитку патології можуть стати грибки, наприклад, представники роду Candida.
Для того, щоб розвинувся отит зовнішнього вуха, необхідні умови, що сприяють проникненню збудника всередину шкірного покриву:
- Мікротравми епітелію вуха та слухового проходу, наприклад, при невдалих маніпуляціях вушними паличками під час процедури очищення вуха від сірки.
- Сторонній предмет або агресивні хімічні речовини, що потрапили в зовнішній слуховий прохід.
Але найчастіше отит зовнішнього вуха розвивається при отиті середнього вуха та лабіринтиті, коли інфекція поширюється в бік зовнішнього проходу.
Існує також ряд причин, які можуть сприяти розвитку патології:
- ослаблений імунітет,
- часті стреси,
- наявність алергічних реакцій,
- недостатня гігієна,
- купання, особливо в водоймах з брудною водою,
- потрапляння у вухо хлорованої води,
- висока вологість повітря,
- підвищене потовиділення.
Види зовнішнього отиту
Отит може бути гострим та хронічним. Якщо хвороба триває понад місяць або протягом року отит зовнішнього вуха виникає більше ніж 4 рази, кажуть про хронічний перебіг захворювання.
Також зовнішній отит поділяють на:
- Обмежений. Це абсцес, при якому в зовнішній частині слухового проходу розвиваються фурункули та локальні нариви.
- Дифузний. В цьому випадку запалюється хрящова тканина та кістки, запальний процес може захоплювати барабанну перетинку.
Симптоми зовнішнього отиту
До характерної симптоматики зовнішнього отиту відносять:
- Біль в області вуха, який може іррадіювати у скроню, потилицю, щелепу,
- Відчуття закладеного вуха, набряку всередині вуха,
- Біль при дотику до вуха, особливо при натисканні на козелок,
- Сверблячка у вусі,
- Виділення з вуха серозного або гнійного характеру,
- Може підвищуватися температура.
Якщо хворобу не лікувати, вона може перейти в хронічну форму. Запальний процес може торкнутися лімфовузлів, вушної раковини. У деяких випадках виникає ризик розвитку мастоїдиту, остеомієліту черепа, парезу черепно-мозкових нервів.
Діагностика зовнішнього отиту
Діагностикою та лікуванням отиту займається отоларинголог. Для діагностики отиту лікар проводить огляд вуха, робить отоскопію. Може також взяти мазок з вуха, щоб визначити збудника захворювання та виявити, до якого антибіотика він чутливий.
Важливо також диференціювати зовнішній отит від інших видів отиту, екземи зовнішнього вуха та інших патологій, які можуть давати схожу симптоматику.
Після того як точний діагноз поставлений, підбирається лікування.
Лікування зовнішнього отиту
Лікування зовнішнього отиту як правило місцеве – застосовуються антисептичні, протизапальні розчини. Призначаються мазі з кортикостероїдами, в слуховий прохід може вводитися турунда з антибактеріальною маззю або призначаються краплі з антибіотиками.
В разі необхідності можуть рекомендуватися знеболювальні засоби, вітаміни, антигістамінні препарати.
Якщо збудник захворювання – грибок, призначаються протигрибкові лікарські засоби (мазі, краплі, розчини).
Також може застосовуватися УВЧ терапія. Фурункул може бути розкритий хірургічно, після чого ЛОР промиває рану антисептиками та антибіотиками.
+0.91грн на бонусний рахунок
