Хронічний панкреатит

Терміном хронічний панкреатит об'єднують велику групу захворювань підшлункової залози, в основі яких лежить хронічний запально-дегенеративний процес. Як правило, хвороба проявляється у віці 35-50 років і має тривалий перебіг. Згодом хронічний панкреатит викликає руйнування нормальної тканини і її заміщення сполучною тканиною, в результаті чого підшлункова залоза перестає справлятися зі своїми функціями.

Причини

Найчастіше хронічний панкреатит розвивається у людей, що зловживають алкоголем і жирною їжею. Захворювання може виникати при тривалому дефіциті білка в раціоні, а також в результаті травм, паразитарних і вірусних інфекцій, лікарських маніпуляцій, після тривалого прийому деяких лікарських препаратів (імуносупресорів, сульфаніламідів, кортикостероїдів, НПЗП, гормональних засобів і т.д.).

Вторинний панкреатит може розвиватися на тлі таких захворювань:

• холецистит;
• жовчнокам'яна хвороба;
• хронічний гепатит;
• цироз печінки;
• виразка 12-палої кишки;
• хвороба Крона;
• неспецифічний виразковий коліт;
• муковісцидоз;
• гемохроматоз;
• гіперпаратиреоз;
• епідемічний паротит та інші.

Хвороба може мати легкий, середньотяжкий або важкий перебіг. При тривалій відсутності лікування хронічний панкреатит може викликати ряд ускладнень, таких як портальна гіпертензія, механічна жовтяниця, кишкові кровотечі, синдроми мальдигестії і мальабсорбції.

Симптоми хронічного панкреатиту

Підшлункова залоза виконує цілий ряд функцій, пов'язаних з продукцією ферментів і гормонів. Тому її ураження проявляється великою кількістю різних симптомів і синдромів.

Перебіг хронічного панкреатиту умовно поділяють на два періоди. Перший з них триває 5-10 років і характеризується чергуванням фаз загострення і ремісії. У цей час основним проявом хвороби є періодичні болі у верхній частині живота і лівому підребер'ї. У другому періоді на перший план виходять диспепсичні прояви, а больові відчуття стають менш вираженими.

Для хронічного панкреатиту характерний розвиток наступних синдромів:

• Больовий синдром. При панкреатиті болі локалізуються в області підшлункової залози і часто іррадіюють в ліву руку або ліву лопатку. Як правило, вони посилюються після вживання смаженої, жирної, копченої або гострої їжі, газованих напоїв, алкоголю. У багатьох хворих погіршується апетит, з'являється нудота і блювота, що не приносить полегшення.
• Синдром зовнішньосекреторної недостатності. Розвивається в результаті порушення вироблення травних ферментів в підшлунковій залозі. Проявляється збільшенням об’єму і частоти стулу, а також синдромом мальдигестії. При цьому кал стає водянистим, набуває сірого кольору і неприємного запаху. А через порушення засвоюваності компонентів їжі у багатьох хворих знижується маса тіла, виникає гіповітаміноз, анемія і гіпотонія.
• Синдром ендокринних порушень. На ранніх стадіях хвороби спостерігається надлишкова продукція інсуліну, в результаті чого у людини виникають напади гіпоглікемічних станів (сильний голод, тремтіння у всьому тілі, пітливість, надмірне занепокоєння і збудження). Надалі, при руйнуванні інсулінпродукуючих клітин, у хворих розвивається цукровий діабет з характерними симптомами гіперглікемії.

Діагностика і лікування

Для діагностики хронічного панкреатиту використовують лабораторні (визначення рівня амілази в крові і сечі) і інструментальні (УЗД, КТ, ФГДС) методи дослідження. З їх допомогою лікарі можуть виявити захворювання і визначити його тяжкість, після чого хворому призначають оптимальне лікування.

Лікування хронічного панкреатиту включає щадну дієту і медикаментозну терапію. Основними завданнями є полегшення болю та корекція обмінних порушень, викликаних недостатністю підшлункової залози. При появі ускладнень і сильних болях, які не вдається зняти анальгетиками, можуть вдаватися до хірургічного втручання.