Хронічним холециститом називають запалення жовчного міхура тривалістю понад 6 місяців. Залежно від наявності або відсутності каменів він буває калькульозним і безкам'яним. Калькульозний холецистит зустрічається частіше (в 60-70% випадків) і вражає в основному людей похилого віку. Безкам'яний холецистит діагностується переважно в молодому віці і становить 30-50% серед усіх випадків захворювання.
Як правило, хронічний холецистит розвивається на тлі застою жовчі при жовчнокам'яній хворобі або дискінезії жовчовивідних шляхів. Інфекційний процес може бути викликаний бактеріальною або грибковою мікрофлорою. Патогенні мікроорганізми потрапляють в жовчний міхур з кишечника або заносяться з кров'ю, після чого розмножуються і викликають хронічне запалення. Застій жовчі сприяє цьому і ускладнює перебіг хвороби.
Симптоми хронічного холециститу
Поза загостренням хронічний холецистит проявляється монотонними тупими болями в правому підребер'ї, печією, нудотою, відрижкою повітрям. Неприэмны відчуття посилюються після підняття важких предметів, тряскої їзди, переїдання, вживання жирної їжі і холодних газованих напоїв. У деяких людей також спостерігаються періодичні напади гострого болю, причиною якої є рух каменів всередині жовчного міхура.
У 30% випадків захворювання має атипові форми перебігу:
- Кардіалгічна — проявляється тупими болями в області серця після рясної їжі і в положенні лежачи.
- Езофагічна — характеризується постійною печією в поєднанні з тупим болем за грудиною і дисфагією (легким утрудненням при проходженні їжі по стравоходу).
- Кишкова — викликає здуття живота, запори і дифузні ниючі болі по всьому животі.
Хронічний холецистит може загострюватися. В такому випадку у людини з'являється сильна нудота, блювота і жовчна колька — напади різкого болю в області жовчного міхура. Хворим із загостреннями зазвичай потрібна госпіталізація в терапевтичне або хірургічне відділення.
Діагностика
Основним методом діагностики холециститу є УЗД печінки і жовчовивідних шляхів. Ультразвукове дослідження дозволяє побачити потовщені стінки жовчного міхура і зміну щільності жовчі — ознаки, які вказують на хворобу. При хронічному калькульозному холециститі на УЗД також візуалізуються камені.
При необхідності для діагностики можуть використовувати і інші методи — холецистографію, внутрішньовенну холеграфію, холецістохолангіографію і т.д.
Лікування
Пацієнтам з хронічним холециститом лікарі рекомендують спеціальну дієту, яка виключає вживання жирної, смаженої і гострої їжі. Харчуватися слід дрібно, невеликими порціями, по 4-5 разів на день. Разом з тим хворим показана щоденна ходьба, ранкова гімнастика, заняття спортом, боротьба з ожирінням.
При відчутті важкості і постійної печії рекомендується прийом жовчогінних засобів (холеретиків і холекінетики), які усувають застій жовчі і покращують самопочуття. Однак ці препарати можна приймати тільки при безкамяному холециститі. Людям з каменями в жовчному міхурі вони протипоказані, оскільки можуть викликати напад жовчної коліки.
Радикальним методом лікування калькульозного холециститу є операція — холецистектомія. Її суть полягає у видаленні жовчного міхура. При неможливості хірургічного лікування камені можуть розчиняти консервативно, за допомогою літолітичних засобів — хенодезоксихолевої (ХДХК) і урсодезоксихолевої (УДХК) кислоти. Однак літолітична терапія ефективна лише при невеликому розмірі конкрементів.
+1.61грн на бонусний рахунок
