anc
Замовлення списком Замовлення списком

Аллергический конъюнктивит

Аллергический конъюнктивит характеризуется острым воспалением конъюнктивы — слизистой оболочки глаза. Он проявляется сильным зудом, выраженным покраснением глаз, обильным слезотечением, непереносимостью яркого света и появлением характерных сосочков на внутренней поверхности верхнего века. Перечисленные симптомы возникают в результате высвобождения гистамина и расширения мелких сосудов глаза после контакта с аллергеном.

Чаще всего конъюнктивит является одним из симптомов системных аллергических заболеваний, однако он может быть и самостоятельной болезнью. Например, изолированный аллергический конъюнктивит развивается у людей, которые носят контактные линзы (вследствие индивидуальной непереносимости материала линз или средств по уходу за ними).

Причины

Причиной аллергического конъюнктивита является аномальная реакция организма на вещества, которые в норме не вызывают патологических симптомов. Спровоцировать развитие болезни могут практически любые аллергены — пыльца растений, домашняя пыль, шерсть животных, парфюмерия, косметика, дым, грязный воздух и т.д.

Всего выделяют несколько видов аллергического конъюнктивита:

  • сезонный (поллинозный) — обусловлен контактом конъюнктивы с аллергенной пыльцой растений;
  • круглогодичный — характеризуется длительным воспалением конъюнктивы с периодическими обострениями, обычно вызван домашними аллергенами;
  • лекарственный — развивается при использовании глазных капель, содержащих аллерген (например, консервант);
  • весенний кератоконъюнктивит — чаще встречается у детей, характеризуется одновременным воспалением конъюнктивы и роговицы глаза.

В 75-95% случаев аллергический конъюнктивит сочетается с ринитом (риноконъюнктивит). При этом к глазным симптомам добавляется зуд и заложенность носа, появление слизистых выделений из носовой полости, периодические приступы кашля и чихания.

Диагностика и лечение

Распознать заболевание обычно удается на основании его характерной клинической картины. При осмотре врач-офтальмолог также проводит дифференциальную диагностику с другими видами конъюнктивитов — бактериальным, вирусным, грибковым и т.д. Как правило, опытный клиницист с легкостью различает эти заболевания при осмотре глазного яблока в щелевой лампе.

Для лечения болезни используют несколько групп препаратов:

  1. Стабилизаторы мембран тучных клеток (Кромогексал, Кромолин, Аллерго-Комод). Препятствуют дегрануляции тучных клеток и высвобождению гистамина — медиатора аллергии.
  2. Антигистаминные средства (Олопатадин, Азеластин, Левокабастин). Угнетают процессы образования гистамина и лейкотриенов, тем самым уменьшая выраженность симптомов аллергии.
  3. Глюкокортикостероиды (Дексаметазон, Гидрокортизон). Оказывают мощное противовоспалительное действие, что делает их эффективными при тяжелом аллергическом конъюнктивите.
  4. Антиконгестанты (Визин Классический, Тетризолин, Визоптик). Сужают сосуды, снимают отек слизистой оболочки и уменьшают покраснение глаз, облегчая самочувствие больного.

Как правило, перечисленные средства используются в виде глазных капель и мазей. В некоторых случаях в лечение аллергического конъюнктивита включают препараты системного действия (антигистаминные, стероидные). Потребность в их применении возникает при наличии других сопутствующих симптомов аллергии — ринита, дерматита, бронхоспазма и т.д.

Для специфической профилактики аллергического конъюнктивита используют метод аллерген-специфический иммунотерапии (АСИТ). С его помощью удается снизить чувствительность конъюнктивальной оболочки к аллергенам, что позволяет избежать повторного появления симптомов болезни.

Алергічний кон'юнктивіт

Алергічний кон'юнктивіт характеризується гострим запаленням кон'юнктиви — слизової оболонки ока. Він проявляється сильним свербінням, вираженим почервонінням очей, рясною сльозотечею, непереносимістю яскравого світла і появою характерних сосочків на внутрішній поверхні верхньої повіки. Перераховані симптоми виникають в результаті вивільнення гістаміну і розширення дрібних судин ока після контакту з алергеном.

Найчастіше кон'юнктивіт є одним із симптомів системних алергічних захворювань, проте він може бути і самостійною хворобою. Наприклад, ізольований алергічний кон'юнктивіт розвивається у людей, які носять контактні лінзи (внаслідок індивідуальної нестерпності матеріалу лінз або засобів по догляду за ними).

Причини

Причиною алергічного кон'юнктивіту є аномальна реакція організму на речовини, які в нормі не викликають патологічних симптомів. Спровокувати розвиток хвороби можуть практично будь-які алергени — пилок рослин, домашній пил, шерсть тварин, парфумерія, косметика, дим, брудне повітря і т.д.

Всього виділяють кілька видів алергічного кон'юнктивіту:

  • сезонний (полінозний) — обумовлений контактом кон'юнктиви з алергенним пилком рослин;
  • цілорічний — характеризується тривалим запаленням кон'юнктиви з періодичними загостреннями, зазвичай викликається домашніми алергенами;
  • лікарський — розвивається при використанні очних крапель, що містять алерген (наприклад, консервант);
  • весняний кератокон'юнктивіт — частіше зустрічається у дітей, характеризується одночасним запаленням кон'юнктиви і рогівки ока.

В 75-95% випадків алергічний кон'юнктивіт поєднується з ринітом (ринокон'юнктивіт). При цьому до очних симптомів додається свербіж і закладеність носа, поява слизових виділень з носової порожнини, періодичні напади кашлю і чхання.

Діагностика і лікування

Розпізнати захворювання зазвичай вдається на підставі його характерною клінічної картини. При огляді лікар-офтальмолог також проводить диференціальну діагностику з іншими видами кон'юнктивітів --бактеріальним, вірусним, грибковим і т.д. Як правило, досвідчений клініцист з легкістю розрізняє ці захворювання при огляді очного яблука в щілинній лампі.

Для лікування хвороби використовують кілька груп препаратів:

  • Стабілізатори мембран тучних клітин (Кромогексал, Кромолін, Алерго-Комод). Перешкоджають дегрануляції тучних клітин і вивільненню гістаміну — медіатора алергії.
  • Антигістамінні засоби (Олопатадин, Азеластин, Левокабастин). Пригнічують процеси утворення гістаміну і лейкотрієнів, тим самим зменшуючи прояви алергії.
  • Глюкокортикостероїди (Дексаметазон, Гідрокортизон). Мають потужну протизапальну дію, що робить їх ефективними при важкому алергічному кон'юнктивіті.
  • Антиконгестанти (Візин Класичний, Тетризолін, Візоптік). Звужують судини, знімають набряк слизової оболонки і зменшують почервоніння очей, полегшуючи самопочуття хворого.

Як правило, перераховані засоби використовуються у вигляді очних крапель і мазей. У деяких випадках в лікування алергічного кон'юнктивіту включають препарати системної дії (антигістамінні, стероїдні). Потреба в їх застосуванні виникає при наявності інших супутніх симптомів алергії — риніту, дерматиту, бронхоспазму і т.д.

Для специфічної профілактики алергічного кон'юнктивіту використовують метод алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ). З його допомогою вдається знизити чутливість кон'юктивальної оболонки до алергенів, що дозволяє уникнути повторної появи неприємних симптомів.