Плазмаліт

Плазмаліт - Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Плазмаліт – це ізотонічний розчин електролітів, який за своїм складом та вмістом іонів майже повністю відповідає плазмі крові.

Фармакологічні властивості препарату плазмаліт спричинені його компонентами, такими як вода, натрій, калій, магній, хлорид, ацетат та глюконат.

Основна дія лікарського засобу плазмаліт полягає у поповненні позаклітинного простору, включаючи інтерстиціальний та внутрішньосудинний.

Ацетат натрію і глюконат є солями, які утворюють бікарбонат і мають лужні властивості.

Якщо додати інші ліки в плазмаліт, його фармакодинаміка визначатиметься характеристиками доданого препарату.

Фармакокінетика

Властивості фармакокінетики препарату плазмаліт пов'язані з його іонами, такими як натрій, калій, магній, хлорид, ацетат та глюконат.

Ацетат метаболізується у м'язах та периферичних тканинах, перетворюючись на бікарбонат без участі печінки.

При додаванні інших лікарських засобів до плазмаліту його загальні фармакокінетичні властивості залежатимуть від властивостей доданого препарату.

Склад та форма випуску

Активні речовини: 

• хлорид натрію;
• натрію глюконат;
• натрію ацетат тригідрат;
• хлорид калію;
• магнію хлориду гексагідрат.

Форма випуску: розчин для інфузій.

У 100 мл розчину міститься: 

• хлорид натрію – 0,526 г;
• глюконат натрію – 0,502 г;
• натрію ацетат тригідрат – 0,368 г;
• хлорид калію – 0,037 г;
• магнію хлориду гексагідрат – 0,03 г.

Допоміжні речовини: 

• гідроксид натрію;
• вода для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або світло-жовта рідина. Теоретична осмолярність – 295 мосмоль/л, pH 6,5–8,0.

Плазмаліт упакований по 200 мл або 400 мл у пляшці та вкладений у картонну коробку №1.

Показання до застосування

Розчин для інфузій плазмаліт використовується:

• для заповнення втраченої рідини при опіках, черепно-мозкових травмах, переломах, інфекціях та подразненні черевини;
• для поповнення втрат рідини під час хірургічних операцій;
• при наявності геморагічного шоку та станах, які потребують швидкої трансфузії (сумісний з кров'ю);
• при метаболічному ацидозі, який проявляється у легкій та середній мірі тяжкості, а також при порушеннях метаболізму лактату.

Плазмаліт купити ви можете у нас на сайті anc.ua, оформивши броню в найближчій аптеці або доставку кур'єром за потрібною адресою.

Протипоказання

Плазмаліт не рекомендується застосовувати при наступних станах:

• гіперхлоремія;
• гіпернатріємія;
• гіперкаліємія;
• ниркова недостатність;
• блокада серця;
• метаболічний або респіраторний алкалоз;
• гіпокальціємія або гіпохлоргідрія;
• одночасне використання калійзберігаючих діуретиків (амілорид, калію канреонат, спіронолактон, тріамтерен);
• підвищена чутливість до компонентів препарату.

Особливості застосування

Діти

Застосування препарату плазмаліт дозволено у цій віковій категорії з 12 років.

Для вивчення безпеки та ефективності застосування препарату плазмаліт у дітей не проводили контрольованих досліджень.

Інформація про застосування лікарського засобу плазмаліт у вагітних та жінок, що годують, відсутня.

Рішення про призначення даного препарату вагітним або годуючим грудьми слід приймати після ретельної оцінки очікуваної користі від терапії для матері та потенційного ризику для здоров'я плода чи дитини.

Побічні ефекти

Були зафіксовані такі випадки побічних ефектів при застосуванні препарату плазмаліт, розчину для інфузій, описаних з урахуванням медичної класифікації органів та систем (MedDRA):

• імунна система: можливі реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції, а також спостерігалися випадки тахікардії, серцебиття, болю та дискомфорту у грудній клітці, задишки, прискореного дихання, гіперемії, астенії, погіршення самопочуття, пілоерекції («гусяча шкіра»), периферичних набряків, гіпертермії та кропив'янки;
• небажані реакції, схожі на застосування аналогічних ліків: можуть включати гіпотонію, задишку, холодний піт, озноб і гіперкаліємію;
• загальні метаболічні зміни: можливий розвиток гіперволемії;
• нервова система: відмічені випадки судом;
• судинні прояви: зареєстровані випадки тромбофлебіту та венозного тромбозу;
• шкірні реакції: відмічені випадки кропив'янки;
• загальні реакції у місці введення: включають відчуття печіння, лихоманку, біль, флебіт, інфекції або подразнення у місці введення, а також екстравазацію;
• лабораторні аспекти: можуть спостерігатися хибнопозитивні результати тесту ІФА Bio-Rad Laboratories за технологією Platelia на Aspergillus.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Взаємодія, пов'язана з наявністю натрію:

Препарати, що містять кортикостероїди та карбеноксолон, можуть викликати затримку натрію та води, що може призвести до набряку або гіпертонії.

Взаємодія, пов'язана з наявністю калію:

Слід уникати комбінацій, які можуть призвести до збільшення рівня калію в крові, що може спричинити потенційно летальну гіперкаліємію, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю.

До таких комбінацій відносяться калійзберігаючі діуретики (наприклад, амілорид, калію канкреонат, спіронолактон, тріамтерен), які застосовуються як самостійно, так і в комбінації.

Також не рекомендується одночасне застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) і, можливо, антагоністів рецепторів ангіотензину II, оскільки це також може призвести до гіперкаліємії.

Такролімус і циклоспорин також можуть посилити ефект калію, тому їх застосування з препаратом плазмаліт потребує особливої обережності у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.

Взаємодія, пов'язана з наявністю магнію:

Існує ризик посилення ефектів нервово-м'язових блокаторів, таких як тубокурарин, суксаметоній та векуроній, за наявності магнію.

Також солі магнію можуть послаблювати ефект ацетилхоліну, що може посилити нервово-м'язову блокаду.

При використанні парентерального магнію з аміноглікозидними антибіотиками та ніфедипіном може виникнути адитивний ефект, що посилює нервово-м'язову блокаду.

Взаємодія, яка пов'язана з наявністю ацетату і глюконату (що метаболізуються в бікарбонат):

Слід бути обережним при призначенні препарату плазмаліт пацієнтам, які отримують препарати, кліренс яких через нирки залежить від кислотно-лужного стану.

Плазмаліт, надаючи лужний ефект, може утруднити виведення таких препаратів через нирки.

Наприклад, кліренс препаратів з кислою реакцією, таких як саліцилати, барбітурати та літій, може збільшитися через утворення бікарбонату при метаболізмі ацетату та глюконату.

З іншого боку, кліренс препаратів з лужною реакцією, таких як симпатоміметики та психостимулятори, може знижуватися через лужний ефект препарату плазмаліт.

Блок FAQ

Навіщо застосовують плазмаліт?

Розчин плазмаліт для інфузій застосовується у таких випадках:

• для заповнення втраченої рідини (наприклад, при опіках, травмах голови, переломах, інфекціях, перитоніті);
• для поповнення рідини під час хірургічних втручань;
• у випадках геморагічного шоку та інших критичних станів, які потребують негайної трансфузії (з сумісним з кров'ю продуктом);
• при легкому або середньому ступені тяжкості метаболічного ацидозу та порушенні метаболізму лактату.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua