Ліквестія

Ліквестія - Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Сечова кислота, кінцевий продукт метаболізму пуринів, утворюється з гіпоксантину через ксантин за участю ксантиноксидази. Фебуксостат, похідне 2-арилтіазолу, селективно пригнічує ксантиноксидазу, знижуючи концентрацію сечової кислоти. Препарат не впливає на інші ферменти метаболізму пуринів чи піримідинів.

Ефективність у пацієнтів із порушенням функції нирок:

Дослідження APEX включало 40 пацієнтів із порушенням функції нирок. Групи, які отримували фебуксостат (80 мг, 120 мг, 240 мг) показали 44%, 45% і 60% досягнення первинної кінцевої точки зниження концентрації сечової кислоти, порівняно з 0% у групах алопуринолу 100 мг і плацебо.

Помічено, що рівень сечової кислоти у сироватці знижувався більш ефективно зі збільшенням дози фебуксостату у пацієнтів із подагрою та порушеннями функції нирок.

Фармакокінетика

У здорових добровольців при одноразовому та багаторазовому застосуванні фебуксостату в діапазоні від 10 до 120 мг спостерігалося пропорційне збільшення максимальної концентрації у плазмі (Cmax) та площі під кривою (AUC) дози. Однак при дозах від 120 до 300 мг збільшення AUC перевищувало пропорційність дозі. Дози від 10 до 240 мг кожні 24 години не викликали накопичення фебуксостату.

Термінальний період напіввиведення (t1/2) становив приблизно 5-8 годин.

Всмоктування фебуксостату було швидким та ефективним (tmax – 1,0-1,5 години, понад 84% всмоктування). При збільшенні дози або при прийомі з жирною їжею Cmax та AUC зменшувалися, але це не впливало на рівень сечової кислоти у плазмі.

Об'єм розподілу (Vss/F) коливається від 29 до 75 л після перорального застосування у дозі 10-300 мг.

Зв'язування з білками плазми (переважно з альбуміном) становить 99,2%.

Метаболізм фебуксостату відбувається за участю ферментів системи цитохрому Р450 (CYP), виділяються чотири активні метаболіти.

Фебуксостат виводиться через печінку та нирки, при цьому приблизно 49% виводиться із сечею та 45% з калом, включаючи незмінений фебуксостат та його метаболіти.

Склад та форма випуску

Активна речовина: фебуксостат.

Лікарська форма: таблетки із плівковою оболонкою для перорального застосування.

Кожна таблетка ліквестія, покрита плівковою оболонкою, містить 80 мг або 120 мг фебуксостату.

Додаткові компоненти: 

• мікрокристалічна целюлоза;
• лактоза;
• моногідрат;
• гідроксипропілцелюлоза;
• натрію лаурилсульфат;
• натрію кроскармелозу;
• безводна лактоза;
• колоїдний безводний діоксид кремнію;
• магнію стеарат.

Плівкова оболонка: 

• полівініловий спирт (1203);
• діоксид титану (171);
• макрогол 3350 (1521);
• тальк (553b);
• оксид заліза жовтий (172).

Основні фізико-хімічні властивості:

Таблетки 80 мг: довгасті, двоопуклі, плівкова оболонка від блідо-жовтого до жовтого кольору, з тисненням «80» на одній стороні і гладкі на іншій;

Таблетки 120 мг: довгасті, двоопуклі, плівкова оболонка від блідо-жовтого до жовтого кольору, з тисненням «120» на одній стороні і гладкі на іншій.

Ліквестія упакована в блістери по 14 таблеток у кожному та вкладена у картонну коробку №28.

Показання до застосування

Ліквестія у дозах 80 мг та 120 мг використовується для лікування хронічної гіперурикемії при захворюваннях, що супроводжуються відкладенням кристалів уратів, включаючи наявність тофусів та/або подагричного артриту в даний час або в анамнезі.

Ліквестія 120 мг також застосовується для лікування та профілактики гіперурикемії у дорослих пацієнтів, які проходять хіміотерапію щодо гематологічних злоякісних новоутворень з помірним або високим ризиком синдрому лізису пухлини (СЛО).

Ліквестія рекомендується для дорослих пацієнтів.

Ліквестія купити ви можете у нас на сайті anc.ua, оформивши броню в найближчій аптеці або доставку кур'єром за потрібною адресою.

Протипоказання

Небажана реакція на основну речовину або будь-яку додаткову речовину у складі ліквестія, що виявляється у формі гіперчутливості.

Особливості застосування

Діти

Для дітей віком до 18 років не встановлена безпека та ефективність препарату ліквестія. Немає інформації про його використання у цієї вікової групи.

Не рекомендується застосовувати ліквестія під час вагітності.

У період годування груддю слід уникати використання цього препарату, оскільки невідомо, чи проникає він у грудне молоко людини. Експерименти на тваринах показали, що фебуксостат може проникати в грудне молоко, негативно впливаючи на розвиток новонароджених, які споживають це молоко. Ризик передачі речовини у грудне молоко не виключено, тому рекомендується утримуватися від використання ліквестія під час годування груддю.

Побічні ефекти

У ході клінічних досліджень, у яких брали участь 4072 пацієнти, які отримували дозу препарату від 10 до 300 мг, а також у процесі моніторингу після його введення в клінічну практику у хворих з подагрою, найчастіше відзначалися такі побічні реакції: 

• загострення (приступи) подагри;
• порушення функції печінки;
• пронос;
• нудота;
• головний біль;
• висип;
• набряки.

У більшості випадків ці реакції мали легкий або середній ступінь тяжкості.

Також було зафіксовано ізольовані випадки серйозних реакцій гіперчутливості на фебуксостат під час постмаркетингового спостереження, при цьому деякі з них супроводжувалися системними реакціями.

Загострення (приступи) подагри, як правило, виявлялися на початку лікування та у перші місяці терапії, проте їх частота зменшувалася з часом. Рекомендується вживати заходів профілактики гострих нападів подагри під час використання ліквестія.

Щодо судинної системи часто відзначалися випадки кровотеч.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Фебуксостат пригнічує ксантиноксидазу, викликаючи підвищення концентрації ліків у плазмі крові.

Одночасне застосування з іншими препаратами, що метаболізують ксантиноксидазу, не рекомендується.

Взаємодія з цитотоксичною хіміотерапією не вивчена, тому можливі ефекти при одночасному застосуванні не можна виключити.

Фебуксостат не впливає на фармакокінетику розиглітазону та інших субстратів CYP2C8, тому їх одночасне використання не потребує корекції дози.

Одночасне застосування ліквестія та теофіліну не викликає фармакокінетичних взаємодій.

Застосування з напроксеном посилює дію фебуксостату, але без клінічно значущого збільшення побічних реакцій.

Індуктори глюкуронізації можуть знижувати ефективність фебуксостату. Застосування з колхіцином, індометацином, гідрохлоротіазидом або варфарином не потребує зміни дози.

Фебуксостат слабо пригнічує CYP2D6, але при одночасному застосуванні з субстратами цього ферменту не потребує корекції доз.

Спільне застосування з антацидами може викликати затримку всмоктування фебуксостату, але істотних змін AUC не відбувається, тому ліквестія можна використовувати з антацидами.

Блок FAQ

Навіщо приймають препарат ліквестія?

Застосування ліквестія в дозі 80 мг і 120 мг рекомендується для лікування хронічної гіперурикемії при захворюваннях, що супроводжуються відкладенням кристалів уратів, включаючи випадки наявності тофусів та/або подагричного артриту в даний момент або в анамнезі.

Ліквестія у дозі 120 мг призначена для лікування та профілактики гіперурикемії у дорослих пацієнтів, які проходять хіміотерапію у зв'язку з гематологічними злоякісними новоутвореннями з помірним або високим ризиком лізису пухлини (СЛП).

Цей препарат призначений для застосування у дорослих пацієнтів.

Як приймати ліквестія?

Рекомендована денна доза ліквестія становить 80 мг, що приймаються перорально один раз на добу, незалежно від їди. Якщо рівень сечової кислоти в сироватці крові перевищує 6 мг/дл (357 мкмоль/л) після 2–4 тижнів лікування, розглядається можливість збільшення дози ліквестія до 120 мг одноразово на добу.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua