Препарати від аритмії

Аритмія — патологічний стан, який не є самостійним захворюванням та супроводжує серцево-судинні патології (ІХС, стенокардію, інфаркт міокарда, інсульт, ваду серця, міокардит, кардіоміопатію), анемію, ожиріння, хвороби ЦНС та грудного відділу хребта. Виявляється порушенням серцевого ритму, коли частота серцевих скорочень (ЧСС) перевищує норму 60–80 ударів на хвилину, зберігається протягом тривалого періоду та супроводжується задишкою, болем в області грудей, запамороченнями, швидкою втомлюваністю, постійною слабкістю та непритомністю.

Для нормалізації серцевого ритму використовуються препарати проти аритмії, які призначаються лікарем після діагностики та встановлення причин стану.

Антиаритмічні засоби представлені наступними фармакологічними групами залежно від електрофізіологічної дії на клітини:

• мембраностабілізувальні засоби — блокатори натрієвих каналів, які стабілізують клітинні мембрани серця, серцевий ритм та ЧСС.
• β-блокатори — захищають міокард від тривалої дії адреналіну та норадреналіну, уповільнюють ритм серця та нормалізують кров'яний тиск;
• блокатори калієвих каналів — впливають на серцевий м'яз, блокуючи можливість збуджених клітин знову активуватись під впливом патологічного імпульсу;
• блокатори повільних кальцієвих каналів (БПКК) — збільшують час нечутливості міокарда до імпульсу, який провокує збудливість клітин, завдяки чому уповільнюється ЧСС.

Препарати проти аритмії серця можуть призначатися у комбінації із седативними засобами, антидепресантами та серцевими глікозидами.

Склад та форми випуску

Механізм дії визначає вміст активних речовин.

1. Блокатори натрієвих каналів — ліки проти аритмії на основі новокаїнаміду («Новокаїнамід»), хінідину («Гідро-Хінідин»), дизопіраміду («Дизопірамід».
2. β-блокатори містять одну з таких активних речовин, як пропранолол, тимолол, окспренолол, піндолол, алпренолол, метопролол, талінолол, атенолол, бетаксолол, бісопролол, ацебутолол, целіпролол, практолол. В основному випускаються препарати з однойменною назвою активного компонента.
3. Блокатори калієвих каналів — препарати із вмістом аміодарону, соталолу, ібутиліду, дофетиліду, дронедарону («Аміодрон», «Соталол Сандоз» та ін.).
4. Блокатори повільних кальцієвих каналів містять верапаміл, дилтіазем, на основі яких виробляються однойменні медикаменти.

Ці засоби випускаються у формі таблеток та розчинів для ін'єкцій та представлені аптеками в широкому асортименті. Ціни на ліки проти аритмії залежать від виробника, складу та кількості в упаковці.

Показання до застосування

Антиаритмічні препарати призначають для лікування та профілактики:

• шлуночкової аритмії та тахікардії;
• нападів миготливої аритмії, що викликає підвищений тонус блукаючого нерва;
• пароксизмів: тахікардії при синдромі Вольфа-Паркінсона-Уайта, аритмій за наявності додаткових пучків проведення, надшлуночкових пароксизмальних тахікардій;
• аритмій, що виникають на тлі інфаркту міокарда;
• синдрому Вольфа-Паркінсона-Уайта;
• тріпотіння та мерехтіння передсердь.

Ліки, що входять до групи β-адреноблокаторів, застосовують при серцевій недостатності та для зниження смертності від інфаркту міокарда.

Протипоказання ліків проти аритмії

Не призначають пацієнтам з гіперчутливістю до основних або допоміжних компонентів.

Засоби проти аритмії кожної групи відрізняються списком протипоказань, але до загальних належать:

• тяжкі форми печінкової та ниркової недостатності, цукрового діабету;
• печінкова енцефалопатія;
• гострий інфаркт із нестабільною динамікою;
• порушення водно-сольового обміну;
• виражені гемодинамічні розлади.

Тому перед прийомом необхідно ознайомитися з інструкцією та врахувати наявність супутніх захворювань.

З якого віку приймати чи можна вагітним

Порушення серцевого ритму — патологія, якою можуть страждати діти від народження. Щоб усунути напади, використовуються інгібітори АПФ на основі аденозину. Препарати дозволені з 0 років, але припустима доза визначається віком. Залежно від причини, що спричинила порушення серцебиття, дітям може призначатися препарат проти аритмії на основі аймаліну, ізоптину, кордарону, дигоксину, новокаїнаміду. Але у всіх випадках протипоказані блокатори кальцієвих каналів.

Призначення при вагітності потребує особливої уваги та обережності. Якщо аритмія супроводжується постійними та вираженими симптомами, призначають прийом β-блокаторів на основі метопрололу, бетаксололу, пропранололу. У разі їхньої неефективності застосовують засоби проти аритмії серця, що містять соталол, хінідин, прокаїнамід.

Побічні ефекти препарату

Негативні реакції можуть виявлятися як запаморочення, втома, відчуття холоду в кінцівках, що викликане зниженням артеріального тиску. Тому прийом починають із невеликих дозувань із поступовим збільшенням, допомагаючи організму адаптуватися.

Також може спостерігатися депресія, зниження апетиту, неспокій, алергічні реакції (висип, почервоніння на шкірі), нудота, блювання, судоми, біль у м'язах.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

При комбінації лікарських засобів враховується співвідношення ризик/користь, можливе підвищення токсичності та розвиток проаритмічних ефектів. Тому найчастіше призначають один антиаритмічний препарат в індивідуально підібраній дозі.

Якщо пацієнт має супутні захворювання, комбінація підбирається з урахуванням взаємодій, описаних в інструкції.

Використана література

1. Довідник лікарських засобів Компендіум
2. Новини медицини та фармації
3. Довідник MSD