Ліксарит таблетки 100мг №30

Ліксарит - Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Флекаїніду ацетат – антиаритмічний засіб класу ІС, що використовується для лікування серйозних аритмій. Пригнічує швидкі натрієві канали серця, знижуючи провідність волокон та збільшуючи рефрактерний період. Впливає на біоелектричний потенціал м'язів шлуночків та волокон Пуркіньє, не торкаючись перших. Високі концентрації можуть пригнічувати повільні канали міокарда, спричиняючи негативний інотропний ефект.

Фармакокінетика

Флекаїнід майже повністю всмоктується при пероральному прийомі, біодоступність — близько 90%. Cmax досягається за 0,67 год при внутрішньовенному введенні, 1 год при пероральному прийомі розчину і 4 год при прийомі таблеток. Приблизно 40% зв'язується з білками плазми, проходить через плаценту та виділяється у грудне молоко. Метаболізується ферментом CYP 2D6. Виводиться переважно через нирки (30% незміненого), період напіввиведення – близько 20 годин.

Склад та форма випуску

Діюча речовина ліксарит: флекаїніду ацетат.

Лікарська форма ліксарит: таблетки.

Кожна таблетка ліксарит містить 100 мг флекаїніду ацетату.

Інші компоненти ліксарит: 

• прежелатинізований кукурудзяний крохмаль;
• натрію кроскармелоза;
• мікрокристалічна целюлоза;
• гідрогенізована олія;
• магнію стеарат.

Основні фізико-хімічні властивості ліксарит: таблетки білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі, з лінією поділу і тисненням літери «F» та цифри «100».

Ліксарит упакований у блістери по 15 таблеток у кожному та вкладений у картонну коробку №30.

Показання до застосування

Стійка AV-вузлова тахікардія та аритмії, пов'язані із синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта або іншими аномаліями проведення, коли інші методи лікування не призводять до бажаного ефекту.

Тяжка пароксизмальна шлуночкова аритмія, що загрожує життю, яка не піддається іншим видам терапії, або при їх непереносимості або неможливості їх проведення.

Пароксизмальна передсердна аритмія (миготлива аритмія, тріпотіння передсердь, передсердна тахікардія) у пацієнтів із суттєвою симптоматикою після конверсії, коли інші методи лікування не досягають бажаного ефекту.

Перед початком застосування ліксарит необхідно виключити наявність органічних серцевих захворювань та оцінити функцію лівого шлуночка, оскільки це може вплинути на ризик посилення аритмій.

Ліксарит купити ви можете у нас на сайті anc.ua, оформивши броню в найближчій аптеці або доставку кур'єром за потрібною адресою.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до флекаїніду або допоміжних речовин препарату;
• серцева недостатність, анамнез інфаркту міокарда з безсимптомною вентрикулярною ектопією або нестійкою шлуночковою тахікардією;
• кардіогенний шок;
• тривала фібриляція передсердь без попередньої спроби відновлення синусного ритму, а також клапанна хвороба серця із серйозними порушеннями гемодинаміки;
• зниження або порушення вентрикулярної функції при кардіогенному шоці, тяжка брадикардія (менше 50 ударів на хвилину), тяжка гіпотензія;
• застосування у комбінації з протиаритмічними засобами класу I (блокаторами натрієвих каналів);
• синдром Бругади;
• неможливість проведення кардіостимуляції: флекаїнід не рекомендується при порушеннях функції синусного вузла, порушення провідності передсердь, AV-блокаді II ступеня, блокаді ніжки пучка Гіса або блокаді дистальних відділів серця;
• безсимптомна шлуночкова аритмія або слабко виражені симптоми шлуночкової аритмії.

Особливості застосування

Діти

Ліксарит не рекомендується застосовувати дітям молодше 13 років через недостатні дані про його безпеку та ефективність.

Флекаїнід проникає через плаценту та досягає організму плода при прийомі у період вагітності. Через це застосування ліксарит в цей період рекомендується тільки за суворої необхідності, коли користь від лікування перевищує потенційні ризики.

У період годування груддю флекаїнід виділяється у грудне молоко. У разі потреби лікування слід розглянути можливість тимчасового припинення годування груддю.

Побічні ефекти

Флекаїнід, як і інші протиаритмічні препарати, може спричинити посилення аритмії. Це може бути посиленням симптомів вже існуючої аритмії або виникненням нових епізодів.

Особливо високий ризик проаритмічної дії у пацієнтів з органічними захворюваннями серця та/або значними порушеннями функції лівого шлуночка.

Серед найчастіших побічних ефектів можна виділити:

• АВ-блокаду другого або третього ступеня;
• брадикардію;
• серцеву недостатність;
• біль у грудях;
• інфаркт міокарда;
• гіпотонію;
• припинення активності синусового вузла;
• передсердну та шлуночкову тахікардію;
• сильне серцебиття.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

• Протиаритмічні засоби класу I: не застосовувати разом;
• протиаритмічні засоби класу II: обережність при сумісному застосуванні з β-блокаторами;
• протиаритмічні засоби класу III: дозу флекаїніду з аміодароном знизити вдвічі, моніторинг концентрації у плазмі крові;
• протиаритмічні засоби класу IV: обережність при сумісному застосуванні з верапамілом;
• антигістамінні засоби: уникати спільного застосування з мізоластином та терфенадином;
• противірусні засоби: уникати спільного застосування з ритонавіром, лопінавіром та індинавіром;
• антидепресанти: обережність при сумісному застосуванні з флуоксетином, пароксетином та трициклічними антидепресантами;
• протиепілептичні засоби: обережність при сумісному застосуванні з фенітоїном, фенобарбіталом, карбамазепіном;
• нейролептичні засоби: обережність при сумісному застосуванні з клозапіном;
• протигрибкові засоби: обережність при сумісному застосуванні з тербінафіном;
• сечогінні засоби: корекція електролітного балансу перед початком лікування;
• Н2-антигістамінні засоби: уникати спільного застосування з циметидином;
• засоби, що допомагають кинути палити: обережність при сумісному застосуванні з бупропіоном;
• кардіоглікозиди: моніторинг рівня дигоксину в плазмі при сумісному застосуванні;
• антикоагулянти: можна застосовувати одночасно з пероральними антикоагулянтами.

При використанні препарату ліксарит необхідно враховувати можливі взаємодії з іншими ліками для запобігання побічним ефектам та підвищення ефективності лікування.

Блок FAQ

Для чого застосовують ліксарит?

Показання для застосування препарату ліксарит включають:

• стійка AV-вузлова тахікардія, аритмії пов'язані з синдромом Вольфа - Паркінсона - Уайта та іншими порушеннями, спричиненими наявністю додаткових провідних шляхів, якщо інші методи лікування не дали результатів;
• пароксизмальна шлуночкова аритмія тяжкого ступеня, що загрожує життю пацієнта, якщо не було відповіді на інші види терапії, або якщо пацієнт не переносить або не може отримати інших методів лікування;
• пароксизмальна передсердна аритмія (миготлива аритмія, тріпотіння передсердь, передсердна тахікардія) у пацієнтів з несприятливими симптомами після конверсії, при необхідності терапії, підтвердженою тяжкістю клінічних симптомів, якщо інші методи лікування не дали результатів.

Перед початком застосування ліксарит необхідно виключити наявність органічних серцевих захворювань та/або порушення фракції викиду лівого шлуночка, оскільки це може збільшити ризик посилення аритмій.

Як приймати ліксарит?

Ліксарит приймають перорально. Щоб мінімізувати вплив їжі на засвоєння ліксарит, рекомендується приймати його натще або через годину після їди. Таблетку ліксарит 100 мг можна поділити на дві рівні частини.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua