Шлунково-кишкові кровотечі

Шлунково-кишковою кровотечею називають виділення крові в просвіт ШКТ в результаті внутрішнього пошкодження стравоходу, шлунка, товстого або тонкого кишечника. Їх не можна плутати з внутрішніми кровотечами, при яких також можуть пошкоджуватися органи травлення, однак кров виливається в черевну порожнину.

Головні ознаки кровотеч з ШКТ:

• кривава блювота;
• чорний дьогтеподібний кал (мелена);
• кров'янисті виділення з заднього проходу;
• запаморочення, шум у вухах, потемніння в очах, загальна слабкість, задишка і прискорене серцебиття.

Поява симптомів, що вказують на кровотечу з ШКТ, є вкрай тривожним знаком. У таких хворих зазвичай виявляють тяжкі захворювання травної системи, які нерідко вимагають хірургічного втручання. Тому при найменшій підозрі на виділення крові з травного тракту слід негайно звертатися за лікарською допомогою.

Кровотечі з верхніх відділів ШКТ

Як показує клінічна практика, кровотечі із стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки зустрічаються найчастіше. За статистикою, їх частка серед усіх кровотеч становить понад 75%.

Частіше всього їх викликають:

• виразкові ураження 12-палої кишки і шлунка;
• ерозивні гастрити і дуоденіти;
• рак шлунка і стравоходу;
• варикозне розширення вен стравоходу;
• синдром Маллорі-Вейсса, для якого характерна поява лінійних розривів слизової оболонки стравоходу внаслідок рецидивуючої блювоти.

У переважній більшості випадків такі кровотечі бувають викликані запущеною виразковою хворобою, при якій у людини є великі неліковані виразки на слизовій оболонці шлунка або тонкого кишечника. В такому випадку у хворого з'являється блювота, що має вигляд кавової гущі. Пізніше, мінімум через 8-10 годин після початку кровотечі, у людини виділяється мелена — чорний кал, що містить кров.

Артеріальні кровотечі зі стравоходу зазвичай проявляються блювотою з домішкою яскраво-червоної крові. Для кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу характерна блювота з кров'ю темно-вишневого кольору.

Кровотечі з нижніх відділів ШКТ

Такі кровотечі найчастіше з'являються у людей з хронічним колітом, неспецифічними запальними захворюваннями кишечника, гемороєм, тріщинами анального проходу, поліпами, доброякісними або злоякісними новоутвореннями товстої чи тонкої кишки. Як правило, вони проявляються появою мелени або виділенням яскраво-червоної крові з заднього проходу.

Діагностика

Пацієнтам з підозрами на кровотечі в першу чергу роблять лабораторні аналізи крові і фіброгастродуоденоскопію (ФГДС). Дане дослідження дозволяє виявити джерело виділення крові більш ніж в 70% випадків. При необхідності хворому також можуть робити пальцеве ректальне дослідження, ректороманоскопію або колоноскопію. Ці методи дають можливість знайти джерело при кровотечі з нижніх відділів ШКТ.

Всіх хворих з шлунково-кишковими кровотечами в обов'язковому порядку госпіталізують в хірургічний стаціонар, де і проводять лікування.