Цистит

Циститом називають захворювання, яке характеризується запальним процесом в стінках сечового міхура. Це одна з найпоширеніших хвороб сечовивідної системи. Патологія проявляється занадто частим сечовипусканням, супроводжується болем, несе загрозу виникнення пієлонефриту та інших небезпечних ускладнень.

Причини розвитку циститу

Серед причин розвитку циститу слід вказати:

• Інфекції. Це найпоширеніша причина розвитку запалення сечовивідних шляхів. Сприяти розвитку циститу може переохолодження, знижений імунітет. Викликати запалення можуть бактерії, віруси й навіть грибки. Приблизно в 70% цистит викликає кишкова паличка. Найчастіше патогенна мікрофлора проникає в сечовипускальний канал з анального отвору або піхви, рідше з нирок, може заноситися з потоком крові або проникати з лімфи.
• Алергії. Також можуть ставати причиною розвитку циститу. Алергічна реакція місцевого характеру розвивається при контакті слизової сечовивідних шляхів з алергеном.
• Лікарські засоби. Ряд медикаментів здатні призводити до дратівливої ​​реакції слизової сечовивідних шляхів.

Цистит часто називають жіночою хворобою через те, що 80% випадків циститів реєструється у жінок. Причиною цього можна назвати близьке розташування сечівника та ануса, який служить джерелом інфекційного зараження. Крім того, сечовипускальний канал у жінок ширше і коротше, що теж сприяє проникненню хвороботворної мікрофлори в сечовивідні шляхи.

До факторів, що сприяють розвитку циститу, відносяться:

• Хвороби шлункового-кишкового тракту та запори. Найчастіше сприяють бурхливому розвитку патогенної мікрофлори, яка здатна спровокувати розвиток циститу.
• Хвороби нирок. Можуть стати причиною того, що патогенні мікроорганізми потрапляють в сечовивідні шляхи.
• Гормональні проблеми та зниження імунітету також можуть впливати на зміни складу мікрофлори слизової сечовивідних шляхів.
• Безладний секс може призводити до зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом. На тлі цих інфекцій може розвиватися запальні процеси у сечовивідній системі.
• Тісна синтетична білизна. При носінні такої білизни можуть створюватися сприятливі умови для розвитку патогенної мікрофлори в районі сечівника.

Також сприяти розвитку циститу може вагітність, малорухомий спосіб життя, діабет, аномалії будови уретри та ін.

Симптоми циститу

При циститі спостерігається наступна симптоматика:

• біль під час сечовипускання,
• свербіж та печіння,
• часті позиви до сечовипускання,
• відчуття після сечовипускання, що сечовий міхур не до кінця спустошений,
• каламутна сеча або сеча невластивого кольору,
• невелике збільшення температури,
• ниючий біль в надлобковій області.

Цистит може бути гострим та хронічним. Для гострого перебігу характерний раптовий початок та яскраві прояви симптоматики. Не долікований гострий цистит може перейти в хронічну форму. В цьому випадку періоди загострення, схожі на прояви гострого циститу, чергуються з періодами ремісії, коли симптоматика повністю зникає або виявляється досить слабко.

На тлі циститу як ускладнення може розвинутися пієлонефрит. При хронічному циститі в стінках сечового міхура можуть виникнути склеротичні зміни, що призводить до рубцювання.

Діагностика циститу

Діагностика циститу включає:

• аналіз сечі,
• УЗД сечового міхура,
• бактеріологічний посів сечі,
• цітоскопія (проводиться при хронічному циститі в період ремісії).

При необхідності робиться також біопсія тканини, може призначатися УЗД нирок, цистографія.

Лікування циститу

Лікування циститу консервативне, включає застосування ряду препаратів. Зазвичай призначаються антибіотики широкого спектра дії, що дозволяє усунути бактеріальні інфекції. Також можуть призначатися препарати, що знімають спазм мускулатури, знеболювальні засоби. Можна також застосовувати спеціальні фіточаї. Але призначати собі антибіотики та фіточаї самостійно небезпечно, тому при появі симптомів циститу, звертайтеся по медичну допомогу, та отримуйте призначення лікування від лікаря.

Також обов'язково потрібно дотримуватися дієти, яка включає збільшення рідини, зменшення солі в раціоні та відмову від гострих страв.