Теніоз

Теніозом називають серйозне паразитарне захворювання, збудником якого є черв'як під назвою свинячий ціп'як (Taenia solium). Гельмінт мешкає в тонкому кишечнику людини, а його довжина зазвичай досягає 1,5-2 метра. Хвороба широко поширена серед бідного населення Африки, Азії та Латинської Америки. В Україні реєструються спорадичні випадки теніозу.

Причини теніозу

Зараження теніозом зазвичай відбувається при вживанні свинячого м'яса, що зазнало недостатньої термічної обробки. У ньому містяться фіни — зародки паразита. Потрапивши в організм людини, фіни вивільняються з оболонки і прикріплюються до стінки тонкої кишки своїми присосками. У тонкому кишечнику паразити ведуть активну життєдіяльність і виділяють яйця. У свою чергу, яйця потрапляють у зовнішнє середовище разом з фекаліями хворого, де і заражають свиней — проміжних господарів гельмінтів.

Слід зазначити, що в організм людини також можуть потрапляти яйця свинячого ціп'яка. Це може відбуватися фекально-оральним шляхом, при контакті з хворими людьми, вживанні зараженої їжі або води, внаслідок аутоінвазії. В такому випадку у інфікованих паралельно розвивається інша хвороба — цистицеркоз. Для даної патології характерно утворення фін в різних органах і тканинах.

Симптоми теніозу

Характерна клінічна картина теніозу обумовлена ​​паразитуванням в організмі людини великої кількості черв'яків. Місцем їх проживання є тонкий кишечник. Паразити пошкоджують кишкову стінку, поглинають поживні речовини з кишечника і виділяють токсичні продукти життєдіяльності. Через це у хворих з'являються диспепсичні і неврологічні розлади.

Для теніозу характерні:

• переймоподібні болі в животі;
• виражене зниження маси тіла;
• нудота і блювота;
• порушення стільця;
• постійна слабкість;
• часті запаморочення і головні болі;
• порушення сну.

Якщо у хворого відбувається реінфікування яйцями Taenia solium, у нього можуть вражатися шкіра, м'язи, очі та головний мозок. Туди проникають личинки (фіни) паразита, викликаючи супутній розвиток цистицеркоза. При цьому людину можуть турбувати сильні головні болі, епілептичні припадки, судоми, погіршення або втрата зору і т.д.

Діагностика і лікування теніозу

Для діагностики теніозу застосовують огляд і мікроскопію калу з метою виявлення яєць паразита. Їх знаходження дозволяє підтвердити діагноз.

Що стосується цистицеркоза, його діагностика складніша. Для постановки і підтвердження цього діагнозу потрібне проведення цілого комплексу клінічних, рентгенологічних і лабораторних (серологічних) методів дослідження.

Для лікування теніозу застосовують спеціальні протигельмінтні препарати (Празиквантел, Альбендазол, Ніклозамід). При ураженні органів фінами паразита в схему терапії також можуть включати кортикостероїди і / або протиепілептичні засоби. У важких випадках для видалення личинок глиста можуть вдаватися до хірургічного втручання.