Для лікування НЕВРАЛГІЯ ПОТИЛИЧНОГО НЕРВА:
в наявності в 181 аптеках
в наявності в 181 аптеках
в наявності в 181 аптеках
в наявності в 181 аптеках
в наявності в 181 аптеках
в наявності в 181 аптеках
в наявності в 181 аптеках
в наявності в 181 аптеках
в наявності в 181 аптеках
в наявності в 180 аптеках
в наявності в 180 аптеках
в наявності в 180 аптеках
в наявності в 180 аптеках
в наявності в 180 аптеках
в наявності в 180 аптеках
в наявності в 180 аптеках
Невралгия затылочного нерва
Затылочной невралгией называют редкое заболевание периферической нервной системы, при котором поражается затылочный нерв, образованный вторым и третьим шейными корешками спинного мозга. Болезнь проявляется мигренеподобными головными болями, которые сами больные часто связывают с метеозависимостью, усталостью и повышенными умственными нагрузками.
Боль при невралгии затылочного нерва обычно имеет одностороннюю локализацию и распространяется по типу «снимания шлема». Если человека попросить показать, откуда исходят болезненные ощущения, он делает движение от шеи ко лбу, которое по траектории напоминает снимание шлема. По-научному такая боль называется цервикогенной.
Причины
Источником боли при затылочной невралгии является большой затылочный нерв, которые обеспечивает чувствительную иннервацию шейно-затылочной зоны головы. Его поражение приводит к появлению характерных болей, которые часто путают с мигренью и головной болью напряжения.
Наиболее частые причины затылочных невралгий:
- миофасциальный болевой синдром, вызванный остеохондрозом;
- спазмы шейных мышц;
- травмы в шейно-затылочной области;
- дегенеративный артроз суставов между первым и вторым шейными позвонками;
- сосудистые мальформации;
- различные новообразования в области шеи и затылка.
Появлению затылочной невралгии могут способствовать частые стрессы, психоэмоциональные напряжения, неправильная осанка, длительное сидение в неудобном положении и некоторые другие факторы.
Симптомы
Невралгия затылочного нерва может протекать в двух формах: пароксизмальной (приступообразной) или постоянной.
Пароксизмальная форма проявляется приступами острой пульсирующей боли с одной стороны головы (реже с обеих). Болезненные ощущения возникают в затылке и доходят до лба и глаз, минуя теменную и височную области. Приступы могут возникать с различной частотой, раз в несколько дней, недель или месяцев.
Для постоянной формы невралгии характерны непрекращающиеся боли в голове, которые периодически могут усиливаться.
У многих больных также выявляют нарушения чувствительности кожи в зоне иннервации большого затылочного нерва.
Диагностика и лечение
В большинстве случаев болезнь диагностируют, основываясь на ее характерной клинической картине и данных объективного исследования. Дополнительно больному могут делать рентгенографию, КТ и МРТ шейного отдела позвоночника, а также другие необходимые исследования.
Невралгию затылочного нервы лечат медикаментозно, с помощью нестероидных противовоспалительных средств, центральных миорелаксантов, антидепрессантов и антиконвульсантов (Габапентин, Прегабалин). При неэффективности лекарственных препаратов боли могут купировать путем медикаментозных блокад. Их суть заключается в парентеральном введении местных анестетиков и кортикостероидов рядом с местом прохождения нерва.
Наряду с медикаментозной терапией в программу лечения могут включать различные физиотерапевтические процедуры и лечебную физкультуру.
Невралгія потиличного нерва
Потиличною невралгією називають рідкісне захворювання периферичної нервової системи, при якому уражається потиличний нерв, утворений другим і третім шийними корінцями спинного мозку. Хвороба проявляється мігренеподібними головними болями, які самі хворі часто пов'язують з метеозалежність, втомою і підвищеними розумовими навантаженнями.
Біль при невралгії потиличного нерва зазвичай має односторонню локалізацію і поширюється по типу «знімання шолома». Якщо людину попросити показати, звідки з’являються болючі відчуття, вона робить рух від шиї до чола, який по траєкторії нагадує знімання шолома. По-науковому такий біль називається цервікогенним.
Причини
Джерелом болю при потиличній невралгії є великий потиличний нерв, які забезпечує чутливу іннервацію шийно-потиличної зони голови. Його ураження призводить до появи характерних болів, які часто плутають з мігренню і головним болем напруги.
Найбільш часті причини потиличних невралгий:
- міофасціальний больовий синдром, викликаний остеохондрозом;
- спазми шийних м'язів;
- травми в шийно-потиличній області;
- дегенеративний артроз суглобів між першим і другим шийними хребцями;
- судинні мальформації;
- різні новоутворення в області шиї і потилиці.
Появі потиличної невралгії можуть сприяти часті стреси, психоемоційні напруги, неправильна постава, тривале сидіння в незручному положенні та деякі інші фактори.
Симптоми
Невралгія потиличного нерва може протікати в двох формах: пароксизмальній (нападоподібній) або постійній.
Пароксизмальна форма проявляється нападами гострого пульсуючого болю з одного боку голови (рідше з обох). Больові відчуття виникають в потилиці і доходять до чола та очей, минаючи тім'яну і скроневу ділянки голови. Напади можуть виникати з різною частотою, раз в кілька днів, тижнів чи місяців.
Для постійної форми невралгії характерні безперервні болі в голові, які періодично можуть посилюватися.
У багатьох хворих також виявляють порушення чутливості шкіри в зоні іннервації великого потиличного нерва.
Діагностика і лікування
У більшості випадків хворобу діагностують, грунтуючись на її характерній клінічній картині і даних об'єктивного дослідження. Додатково хворому можуть робити рентгенографію, КТ та МРТ шийного відділу хребта, а також інші необхідні дослідження.
Невралгію потиличного нерва лікують медикаментозно, за допомогою нестероїдних протизапальних засобів, центральних міорелаксантів, антидепресантів і антиконвульсантів (Габапентин, Прегабалін). При неефективності лікарських препаратів болі можуть купірувати шляхом медикаментозних блокад. Їх суть полягає в парентеральному введенні місцевих анестетиків і кортикостероїдів поруч з місцем проходження нерва.
Разом з медикаментозною терапією в програму лікування можуть включати різні фізіотерапевтичні процедури і лікувальну фізкультуру.