Холецистит – це хвороба шлунково-кишкового тракту, при якій запалюється жовчний міхур. Вважається, що це одне з найбільш поширених ускладнень жовчнокам'яної хвороби. Запалення розвивається через порушення відтоку жовчі, а також через наявність патологічної мікрофлори в просвіті даного органу.
Ознаки холециститу
Гострий перебіг хвороби має такі симптоми:
- сильний біль в правому підребер'ї, який має нападоподібний характер;
- неприємні відчуття віддають в шию, спину;
- незначне підвищення температури (субфебрильна температура).
Якщо на тлі запалення в жовчному міхурі накопичується гній, у хворого крім болю будуть спостерігатися такі ознаки:
- значне підвищення тіла до 39-40°С;
- нудота, блювота;
- підвищене потовиділення, озноб;
- прискорене серцебиття.
Хронічний холецистит визначається за такими симптомами:
- постійна нудота, іноді печія;
- тупий біль в районі правого підребер'я, який виникає після їжі (найчастіше – після вживання жирної їжі);
- загальна слабкість;
- млявість або, навпаки, перезбудження;
- проблеми зі сном.
Причини холециститу
Головна причина захворювання – камені в жовчному міхурі. Вони перешкоджають нормальному відтоку жовчі з цього органу і є чинником, що сприяє зараженню жовчного кишкової мікрофлорою.
Отже, причини холециститу наступні:
- жовчнокам'яна хвороба;
- анатомічні особливості будови жовчного і його протоків (міхур з загином);
- брак фізичної активності;
- супутні захворювання шлунково-кишкового тракту;
- травми жовчного міхура і печінки;
- незбалансоване харчування.
Класифікація холециститу
Холецистит буває 2-х видів:
- Гострий – запалення розвивається швидко і яскраво виражене. Небезпечне ускладнення – деструктивна (гнійна) форма.
- Хронічний – наслідок гострої форми або самостійна хвороба. Для нього характерні періоди загострення і ремісії. Симптоми проявляються не так гостро, але лікуванню піддається він набагато гірше.
Діагностика і лікування
Щоб поставити діагноз «холецистит», лікар проводить аналіз симптомів пацієнта, також враховує наявність у нього супутніх захворювань, перенесених травм. Проводиться пальпація черевної порожнини, УЗД органів черевної порожнини. За допомогою УЗД можна визначити, чи є в жовчному міхурі та його протоках камені, чи збільшений орган, яка анатомічна особливість його будови. Розширене дослідження жовчних протоків можна провести за допомогою методу ЕРХПГ – ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографія.
Також з діагностичною метою у пацієнта беруть аналіз крові для визначення рівня ШОЕ, кількості лейкоцитів, на визначення диспротеїнемії та білірубінемії. Показаний і біохімічний аналіз крові.
Гострий холецистит зазвичай лікують в стаціонарі. Мета лікування – усунути гнійний процес (якщо він є). При сильному загостренні жовчнокам'яної хвороби показана операція з видалення каменів або всього жовчного міхура. З медикаментів застосовують антибіотики та препарати для усунення симптомів інтоксикації організму. Також хворому вводять спазмолітики і анальгетики, адже біль досить сильний.
Основа лікування хронічного холециститу – дієта. Хворому потрібно відмовитися від смаженого, кислого, гострого, солоного. Перевагу потрібно віддавати стравам, приготованим на пару, відварним, тушкованим. З медикаментів для поліпшення відтоку жовчі прописують спеціальні препарати.
Можливі ускладнення
Холецистит може спровокувати розвиток таких небезпечних хвороб і станів:
- некроз жовчного міхура;
- перитоніт;
- запалення підшлункової залози;
- перфорація жовчного міхура;
- рак жовчного міхура.
Методи профілактики
Для профілактики холециститу потрібно:
- правильно, збалансовано харчуватися;
- вчасно лікувати жовчнокам'яну хворобу;
- вести фізично активний спосіб життя;
- своєчасно лікувати хвороби шлунково-кишкового тракту.
Наслідки холециститу можуть бути серйозними для здоров'я людини. Хронічний ж його перебіг значно погіршує якість життя. Тому краще вчасно подбати про профілактику захворювання.