Бронхоспазм

Бронхоспазмом называют резкое сужение просвета дыхательных путей, которое возникает вследствие спазма мелких бронхов и бронхиол. В результате этого человеку становится тяжело дышать — у него появляется так называемое «свистящее дыхание». У некоторых больных могут наблюдаться приступы сухого кашля, не сопровождающегося свистящими звуками.

Причины

В большинстве случаев бронхоспазм возникает у людей с серьезными заболеваниями дыхательной системы. Данное состояние может быть обусловлено воспалительным процессом, действием биогенных аминов (серотонина, гистамина), которые выделяются при аллергических реакциях, а также механическим раздражением блуждающего или диафрагмального нервов.

Наиболее распространенные причины бронхоспазма:

• бронхиальная астма;
• острые и хронические бронхиты;
• хронические обструктивные болезни легких;
• интоксикации;
• тромбоэмболия легочной артерии;
• пороки сердца;
• опухоли легких и инородные тела в бронхах;
• прием препаратов с антихолинэстеразной или парасимпатикомиметической активностью.

Больше всего бронхоспазму подвержены люди с бронхиальной астмой, которая развивается на фоне гиперреактивности бронхов — их повышенной чувствительности к различным раздражителям (дыму, пыли, холодному или горячему воздуху, резким запахам, физическим нагрузкам и т.д.). Причиной гиперреактивности может быть наследственная склонность к аллергическим заболеваниям, перенесенные болезни органов дыхания или другие провоцирующие факторы.

Симптомы

Приступы бронхоспазма характеризуются затрудненным дыханием, появлением свистящих звуков, а также сухих или влажных хрипов в легких. При этом человеку становится тяжело выдыхать воздух, из-за чего на выдохе у него бессознательно повышается тонус дыхательной мускулатуры. Чтобы облегчить процесс дыхания, больные могут занимать вынужденное сидячее положение, слегка наклонившись вперед и упираясь руками в стул.

Из-за нарушения акта дыхания при бронхоспазме в кровь поступает недостаточное количество воздуха, что приводит к побледнению кожи и цианозу слизистых оболочек. У многих больных также усиливается потоотделение, повышается артериальное давление, учащается сердцебиение, появляется тяжесть в грудной клетке и острое чувство нехватки воздуха.

Диагностика и лечение

Для выявления причины бронхоспазма больному проводят комплексное обследование, включающее физикальные методы исследования, пульсоксиметрию, спирографию, рентгенографию и т.д.  Это позволяет оценить состояние легких и функции внешнего дыхания, а также поставить правильный диагноз.  

Тактика лечения бронхоспазма зависит напрямую от того, какая болезнь вызвала его развитие. Пациентам с инфекционно-воспалительными заболеваниями бронхолегочной системы назначают антибиотики, муколитики и противовоспалительные средства, больным с аллергическим бронхоспазмом и бронхиальной астмой — бронхолитики, кортикостероиды, стабилизаторы тучных клеток и другие необходимые препараты.

При аллергической бронхиальной астме важным шагом в лечении является элиминация аллергенов, то есть устранения провоцирующих факторов, вызывающих приступы бронхоспазма.

Бронхоспазм

Бронхоспазмом називають різке звуження просвіту дихальних шляхів, яке виникає внаслідок спазму дрібних бронхів і бронхіол. В результаті цього людині стає важко дихати - у нього з'являється так зване "свистяче дихання". У деяких хворих можуть спостерігатися напади сухого кашлю, що не супроводжуються свистячими звуками.

Причини

У більшості випадків бронхоспазм виникає у людей з серйозними захворюваннями дихальної системи. Цей стан може бути обумовлений запальним процесом, дією біогенних амінів (серотоніну, гістаміну), які виділяються при алергічних реакціях, а також механічним роздратуванням блукаючого або діафрагмального нервів.

Найбільш поширені причини бронхоспазму :

• бронхіальна астма;
• гострі та хронічні бронхіти;
• хронічні обструктивні хвороби легенів;
• інтоксикації;
• тромбоемболія легеневої артерії;
• вади серця;
• пухлини легень та чужорідні тіла у бронхах;
• прийом препаратів з антихолінестеразною або парасимпатикоміметичною активністю.

Найбільше до бронхоспазму схильні люди з бронхіальною астмою, яка розвивається на тлі гіперреактивності бронхів - їх підвищеної чутливості до різних подразників (диму, пилу, холодному або гарячому повітрю, різким запахам, фізичним навантаженням і так далі). Причиною гіперреактивності може бути спадкова схильність до алергічних захворювань, перенесені хвороби органів дихання або інші провокуючі чинники.

Симптоми

Напади бронхоспазму характеризуються ускладненим диханням, появою свистячих звуків, а також сухих або вологих хрипів в легенях. При цьому людині стає важко видихати повітря, через що на видиху у нього несвідомо підвищується тонус дихальної мускулатури. Щоб полегшити процес дихання, хворі можуть займати вимушене сидяче положення, злегка нахилившись вперед і упираючись руками в стілець.

Із-за порушення акту дихання при бронхоспазмі в кров поступає недостатня кількість повітря, що призводить до збліднення шкіри та ціанозу слизових оболонок. У багатьох хворих також посилюється потовиділення, підвищується артеріальний тиск, частішає серцебиття, з'являється тяжкість в грудній клітці та гостре почуття нестачі повітря.

Діагностика та лікування

Для виявлення причини бронхоспазму хворому проводять комплексне обстеження, що включає физикальні методи дослідження, пульсоксиметрию, спірографію, рентгенографію і так далі. Це дозволяє оцінити стан легенів і функції зовнішнього дихання, а також поставити вірний діагноз.

Тактика лікування бронхоспазму залежить безпосередньо від того, яка хвороба викликає його розвиток. Пацієнтам з інфекційно-запальними захворюваннями бронхолегеневої системи призначають антибіотики, муколітики та протизапальні засоби, хворим з алергічним бронхоспазмом та бронхіальною астмою - бронхолітики, кортикостероїди, стабілізатори тучних клітин та інші необхідні препарати.

При алергічній бронхіальній астмі важливим кроком в лікуванні є елімінація алергенів, тобто усунення провокуючих чинників, що викликають напади бронхоспазму.