Аскаридоз

Аскаридозом називають одне з найбільш поширених паразитарних захворювань, збудником якого виступають аскариди (Ascaris lumbricoides). Гельмінти паразитують в тонкому кишечнику, порушуючи нормальну роботу шлунково-кишкового тракту. Слід зазначити, що довжина однієї дорослої аскариди зазвичай досягає 25-30 сантиметрів, що робить їх надзвичайно небезпечними.

При тривалій відсутності лікування аскаридоз може ускладнюватися кишковою непрохідныстю, обтураційною жовтяницею і перфоративним перитонітом. Ці стани несуть серйозну загрозу здоров'ю і життю людини, і нерідко закінчуються летальним кінцем.

Причини

Розвиток аскаридозу обумовлений потраплянням в організм людини яєць аскарид. Найчастіше інфікування відбувається при вживанні немитих овочів або фруктів. У тонкому кишечнику з яєць паразита вивільняються личинки, які проникають в кровоносне русло і з током крові заносяться в легені. З легень паразити потрапляють в ротоглотку, звідки заковтуються і проникають в тонкий кишечник — основне місце їх проживання в організмі людини.

Дорослі аскариди можуть перебувати в шлунково-кишковому тракті протягом одного-двох років. Весь цей час вони виділяють величезну кількість яєць, які разом з фекаліями хворої людини потрапляють у зовнішнє середовище. Для того, щоб яйця дозріли і стали заразними, вони повинні перебувати у вологому грунті з хорошим доступом повітря протягом як мінімум трьох тижнів.

Симптоми аскаридозу

В перебігу хвороби розрізняють два періоди — гострий і хронічний.

На початкових етапах аскаридоз проявляється важким гострим аллергозом, поява якого обумовлена ​​специфічною реакцією організму на вторгнення паразитів. У цей період хворих турбує лихоманка, болі в м'язах і суглобах, збільшення лімфовузлів, кашель, задишка і болі в грудях.

Пізніше, коли аскариди проникають в кишечник, у людини з'являються ознаки ураження шлунково-кишкового тракту. Як правило, хворі скаржаться на втрату апетиту, підвищене слиновиділення, часту нудоту, болі в животі, регулярні проноси або запори. При цьому у дорослих знижується працездатність, а у дітей падає успішність в школі, порушується сон, з'являється надмірна примхливість і нервозність.

У важких випадках, коли глисти проникають в жовчні протоки і протоки підшлункової залози, у хворих може розвиватися гострий холецистит або панкреатит.

Діагностика і лікування аскаридозу

На ранній, легеневій стадії, аскаридоз можна діагностувати лише за допомогою мікроскопії мокротиння, отриманого від хворого. На кишкової стадії для діагностики використовують метод мікроскопії калу, який дозволяє виявити яйця аскарид. В загальному аналізі крові у людей з аскаридозом також виявляють еозинофілію — підвищений рівень еозинофілів, який вказує на глистну інвазію.

Для лікування аскаридозу використовують спеціальні антигельмінтні препарати: Мебендазол, Пиперазин, Левамізол, Альбендазол і т.д. Через два тижні після проходження курсу лікування хворому проводять контрольне дослідження. Якщо в аналізі калу не виявляють яєць аскарид, значить лікування пройшло успішно.

При розвитку серйозних ускладнень деяким хворим з аскаридозом може знадобитися хірургічне втручання.