Кардіодарон

Кардіодарон - Фармакологічні властивості

Аміодарон (гідрохлорид [2-бутил-3-бензофураніл]-[4-(2-діетиламіноетокси)-3,5-дийодофеніл] кетону) - антиаритмічний засіб III класу з антиангінальним ефектом. Він подовжує фазу потенціалу дії 3 за рахунок зменшення струму калію, збільшує рефрактерний період і знижує збудливість міокарда. Аміодарон неконкурентно блокує α- та β-адренорецептори, уповільнює синоатріальну, передсердну та AV-провідність, але практично не впливає на внутрішньошлуночкову провідність. Він також уповільнює проведення збудження додатковими передсердно-шлуночковими шляхами.

Антиангінальна дія обумовлена зниженням потреби міокарда в кисні, збільшенням коронарного кровотоку та підтримкою серцевого викиду. Аміодарон повільно всмоктується з травного тракту, досягаючи максимальної концентрації в крові через 3-7 годин після прийому. Він розподіляється практично у всіх тканинах, особливо у жировій та м'язовій тканинах міокарда, і виводиться з організму дуже повільно, з періодом напіввиведення 20–100 днів.

Склад та форма випуску

Діюча речовина кардіодарон: аміодарон.

Лікарська форма кардіодарон: таблетки та розчин для ін'єкцій.

Кожна таблетка кардіодарон містить аміодарону гідрохлорид у дозуванні 200 мг.

Інші компоненти кардіодарон: 

• моногідрат лактози;
• картопляний крохмаль;
• мікрокристалічна целюлоза;
• кальцію стеарат.

Основні фізико-хімічні характеристики кардіодарон: таблетки плоскоциліндричної форми з поділкою та фаскою мають білий або майже білий колір.

Кардіодарон у формі таблеток упаковано по 10 штук у блістер і вкладено у картонну коробку №30.

У 1 мл розчину кардіодарон міститься гідрохлориду аміодарону 50 мг.

Інші компоненти препарату кардіодарон включають: 

• полісорбат-80;
• спирт бензиловий;
• хлористоводнева кислота концентрована;
• вода для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні характеристики кардіодарон: прозорий розчин від жовтуватого до зеленувато-жовтуватого кольору.

Кардіодарон у формі розчину для ін'єкцій упакований по 3 мл у ампули і вкладений у 2 блістери по 5 штук у кожному, які поміщені у картонну коробку.

Показання до застосування

• Лікування та профілактика пароксизмальних порушень серцевого ритму, таких як суправентрикулярна тахікардія, WPW-синдром, шлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь та синусова тахікардія, а також екстрасистолія (надшлуночкова та шлуночкова);
• профілактика рецидивів, що загрожують життю, шлуночкових тахікардій або фібриляції шлуночків;
• профілактика шлуночкової тахікардії (підтверджена документально) з клінічними проявами, що призводять до втрати працездатності;
• профілактика надшлуночкової тахікардії (підтвердженої документально) при захворюваннях серця;
• лікування порушень ритму у пацієнтів із резистентністю чи протипоказаннями до інших методів лікування;
• профілактика WPW-синдрому;
• лікування шлуночкової тахікардії (підтвердженої документально) для уповільнення ритму шлуночкових скорочень або відновлення синусового ритму при мерехтінні та тріпотінні передсердь.

Кардіодарон купити ви можете у нас на сайті anc.ua, оформивши броню в найближчій аптеці або доставку кур'єром за потрібною адресою.

Протипоказання

Стани, при яких не рекомендується застосовувати кардіодарон: підвищена чутливість до аміодарону та йоду, синусова брадикардія, синдром слабкості синусного вузла (за відсутності кардіостимулятора), синоатріальна блокада, AV-блокада, спільне використання з препаратами, які можуть викликати шлуночкову тахікардію типу "пірует" (включаючи антиаритмічні засоби, беприділ, препарати класу Ia, соталол, а також вінкамін, султоприд, внутрішньовенний еритроміцин, пентамідин для парентерального введення), гіпотиреоз, гіпертиреоз, виражена артеріальна гіпотензія, колапс, шок, вагітність та період грудного вигодовування, дитячий вік до 15 років .

Особливості застосування

Діти

Аміодарон не рекомендується для використання у дітей через обмежену інформацію про його ефективність та безпеку в цій віковій групі.

Препарат кардіодарон у формі розчину містить бензиловий спирт, що може бути небезпечним для новонароджених через ризик летального "синдрому задишки" після внутрішньовенного введення.

У першому триместрі вагітності застосування аміодарону не рекомендується через потенційну дію на розвиток плода, особливо на функцію щитовидної залози.

Застосування аміодарону під час грудного вигодовування також протипоказане через високий ризик гіпотиреозу у дитини.

Побічні ефекти

При застосуванні препарату кардіодарон можливі прояви небажаних реакцій з боку організму:

• серцево-судинна система: брадикардія (ЧСС менше 55 уд./хв), виникнення або загострення аритмії, погіршення серцевої недостатності;
• з боку системи травлення: анорексія, нудота, блювання, запор, металевий присмак у роті; рідко – підвищення активності печінкових ферментів, псевдоалкогольний гепатит, цироз печінки, гостра ниркова недостатність;
• з боку ЦНС та периферичної нервової системи: парестезії, тремор, атаксія, головний біль, втома, ретробульбарний неврит, полінейропатія, запаморочення, слухові галюцинації;
• з боку зору: спостерігається відкладення ліпофусцину в епітелії рогівки (рідко – скарги на появу кольорових ореолів при погляді світла);
• з боку дихальної системи: проявляються кашель, прогресуюча задишка, інтерстиціальний пневмоніт, фіброз легень, плеврит, бронхіт;
• з боку ендокринної системи: гіпотиреоз, гіпертиреоз;
• з боку шкіри: можливі фотосенсибілізація, висипання, випадання волосся;
• інше: міопатія, епідидиміт.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Аміодарон не можна застосовувати з антиаритмічними препаратами (включаючи бепредил, препарати І класу, соталол), а також з лідофлазином, султопридом, преніламіном, вінкаміном та еритроміцином для внутрішньовенного введення.

Не рекомендується одночасне застосування аміодарону з верапамілом, дилтіаземом, інгібіторами МАО та блокаторами бета-адренорецепторів, оскільки це збільшує ризик гіпотензії та брадикардії, а також з проносними стимулюючого типу.

Аміодарон посилює дію фенітоїну, непрямих антикоагулянтів та глікозидів, значно підвищуючи їхню концентрацію в крові.

Колестирамін зменшує період напіввиведення та рівень аміодарону в плазмі, тоді як циметидин збільшує їх.

При сумісному застосуванні аміодарону та препаратів з гіпокаліємічною дією (діуретики, глюкокортикоїди та ін.) або при тяжкій діареї у пацієнтів необхідно контролювати ЕКГ та коригувати дозування. Повідомлялося про брадикардію, артеріальну гіпотензію, порушення провідності та зниження серцевого викиду у пацієнтів, які зазнали загальної анестезії або оксигенотерапії.

Блок FAQ

Навіщо застосовують кардіодарон?

Показання:

Профілактика рецидивів:

• життєво небезпечна шлуночкова тахікардія: лікування необхідно проводити у стаціонарі під постійним контролем;
• симптоматична шлуночкова тахікардія (документально підтверджена), що призводить до непрацездатності;
• суправентрикулярна тахікардія (документально підтверджена), яка потребує лікування, коли інші препарати є неефективними або протипоказаними;
• фібриляція шлуночків;
• лікування суправентрикулярної тахікардії: зменшення або зменшення частоти фібриляції або тріпотіння передсердь;
• ішемічна хвороба серця або порушення функції лівого шлуночка.

Як застосовувати кардіодарон?

Таблетки: для дорослих середнє рекомендоване дозування становить 200 мг (1 таблетка) тричі на день протягом 8-10 днів.

Ін'єкції: початкове дозування становить 5 мг на кілограм маси тіла двічі-тричі на добу при серйозних порушеннях серцевого ритму.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua