Фенігідин

Фенігідин – фармакологічні властивості

Препарат Фенігідин – засіб для нормалізації артеріального тиску з антиангінальним ефектом. Ніфедипін – діюча речовина препарату – це селективний блокатор кальцієвих каналів, похідне дигідропіридину. Має антиангінальний та антигіпертензивний ефект. Гальмує надходження кальцію в кардіоміоцити та клітини гладкої мускулатури судин. Знижує тонус гладкої мускулатури судин. Розширює коронарні та периферичні артерії, знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск та незначно – скоротливість міокарда, зменшує постнавантаження та потребу міокарда в кисні. Покращує коронарний кровообіг. Чи не пригнічує провідність міокарда. При тривалому застосуванні ніфедипін може запобігати утворенню нових атеросклеротичних бляшок у коронарних судинах. На початку лікування ніфедипіном може виникати транзиторна рефлекторна тахікардія та збільшення серцевого викиду, які не компенсують вазодилатацію, спричинену застосуванням препарату. Ніфедипін посилює виведення з організму натрію та рідини. При синдромі Рейно препарат може запобігати спазму судин кінцівок або послаблювати його.

Щоб Фенігідин купити в онлайн аптеці, необхідно мати рецепт, отриманий від лікаря. В цьому випадку можна буде оформити замовлення та купити його за найбільш доступною ціною.

Склад та форми випуску

Фенігідин таблетки 10 мг випускаються у блістерах, у картонних упаковках №50.

Діюча речовина: nifedipine. 1 таблетка містить ніфедипіну 10 мг.

Допоміжні речовини:

• Крохмаль картопляний.
• Лактози моногідрат.
• Цукор-рафінад.
• Кальцію стеарат.
• Полісорбат-80.

Пігулки мають плоскоциліндричну форму з фаскою, пофарбовані в жовтий або зеленувато-жовтий колір.

Показання до застосування

За інструкцією Фенігідин при високому тиску використовується у таких випадках:

• Артеріальна гіпертензія.
• Ішемічна хвороба серця: хронічна стабільна стенокардія, вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметалу).

Препарат застосовувати дорослим внутрішньо. Таблетки приймати в той же час незалежно від їжі, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (крім грейпфрутового соку). Рекомендований інтервал між застосуванням препарату – 12 годин (але не менше 6 годин).

Доза препарату та тривалість курсу лікування визначається індивідуально з урахуванням ступеня тяжкості захворювання та реакції пацієнта на лікування.

• Артеріальна гіпертензія. Доза 20 мг двічі на день.
• Ішемічна хвороба серця. Доза 20 мг двічі на день. При необхідності можливе збільшення дози ніфедипіну до 60 мг на добу. Підвищувати дозу слід поступово.

При одночасному застосуванні з інгібіторами або індукторами цитохрому CYP 3A4 може знадобитися корекція дози або відміна препарату. Його слід скасовувати поступово, особливо при застосуванні високих доз.

Протипоказання

Засіб Фенігідин заборонено приймати у таких випадках:

• Підвищена чутливість до ніфедипіну, інших похідних дигідропіридину або інших компонентів препарату.
• Кардіогенний шок.
• Аортальний стеноз тяжкого ступеня.
• Нестабільна стенокардія.
• Гострий інфаркт міокарда (протягом перших 4 тижнів).
• Ілеостома.
• Колостома.

Заборонено одночасне застосування фенігідину з рифампіцином.

Особливості застосування

Фенігідин не призначають дітям у будь-якому віці, а також вагітним до 20 тижнів. Застосування Фенігідину в період вагітності після 20 тижнів вимагає ретельної оцінки співвідношення ризик/користування. Питання про терапію препаратом слід розглядати лише у разі відсутності альтернативних шляхів лікування. При грудному вигодовуванні лікування Фенігідином скасовують, оскільки засіб проникає у грудне молоко.

Побічні ефекти

Ліки Фенігідин може викликати такі побічні ефекти:

• Анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
• Головний біль, мігрень, вертиго, тремор, пара/ді-/гіпестезія, розлади сну, сонливість, відчуття тривожності.
• Порушення зору, біль у власних очах.
• Тахікардія, серцебиття, гіпотензія, набряки, вазодилатація, гіперемія, колапс, біль у грудях, втрата свідомості.
• Носова кровотеча, закладеність носа, диспное.
• Нудота, блювання, диспепсія, діарея, запор, метеоризм, дискомфорт або біль у травному тракті, абдомінальний біль, кишкова непрохідність, виразка кишечника, недостатність гастроезофагеального сфінктера, безоар, сухість у роті, гіперплазія ясен, дисфагія.
• Транзиторне підвищення активності ферментів печінки, жовтяниці, холестазу.
• Гіперглікемія.
• Поліурія, дизурія у хворих з нирковою недостатністю – погіршення функції нирок.
• Міалгія, артралгія, м'язові судоми, набряки суглобів.
• Еректильна дисфункція, гінекомастія (у чоловіків похилого віку).
• Реакції гіперчутливості, у тому числі висипання, свербіж, кропив'янка, алергічні набряки.
• Недуг, підвищена стомлюваність, озноб, неспецифічний біль, при тривалому застосуванні можлива лихоманка.

У пацієнтів із злоякісною артеріальною гіпертензією та гіповолемією, які перебувають на гемодіалізі, може спостерігатися значне зниження артеріального тиску внаслідок вазодилатації.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Фенігідин, ціна якого залежить від виробника, може взаємодіяти з хінупристином/дальфопристином, циметидином, цизапридом, інгібіторами системи цитохрому Р450 ЗА4, рифампіцином, фенітоїном, індукторами системи цитохромом Р450 ЗА4, пфрутовим соком.

Блок FAQ

За якого тиску пити Фенігідин?

Фенігідин призначається при артеріальній гіпертензії.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua