Ангіопротектори

Циркуляція крові по судинному руслу — це процес, який забезпечує тканини всього організму людини киснем та поживними речовинами. Якщо роботу судин порушено — вони не можуть виконувати свою функцію. Судинна стінка при деяких захворюваннях стає тендітною, ламкою, у зв'язку з чим спостерігається часта кровоточивість. При сильному підвищенні її проникності рідка частина крові просочується в навколишні тканини, а залишок має високий показник в'язкості, що підвищує ризик розвитку тромбозів та внутрішньосудинного згортання.

Для стабілізації зазначеної структури та нормалізації кровообігу застосовуються спеціальні препарати ангіопротектори. Вони мають низку наступних ефектів:

• сприяють зняттю спазму та розширенню судин (це також зменшує супутні для їх звуження явища гіпоксії та ішемії);
• діють як спазмолітики;
• незначно розріджують кров, що дозволяє покращити її реологічні властивості та знизити в'язкість (профілактика утворення тромбозів та тромбоемболій);
• знижують проникність;
• збільшують еластичність судинної стінки, що забезпечує її резистентність до ламкості та зниження кровоточивості;
• нормалізують обмінні процеси у структурах серцево-судинної системи;
• завдяки описаним механізмам також зменшують периферичні набряки.

Перелічені впливи роблять ці ліки ефективними при лікуванні багатьох захворювань, пов'язаних з ураженням судин. Залежно від їхньої тропності фахівці виділяють кілька підгруп:

• тропні до судин венозного відділу;
• що впливають на артеріальний відділ;
• капіляропротектори.

Підбирати конкретний препарат повинен лікар для досягнення максимального клінічного ефекту.

Склад і форми випуску

Склад індивідуальний для різних засобів — вони мають різні головні та допоміжні активні речовини. Випускаються вони у вигляді капсул, таблеток, мазей, гелів та розчинів для ін'єкцій (по кілька ампул в упаковці). Така різноманітність пов'язана з біодоступністю та можливістю місцевого застосування. Наприклад, при варикозному розширенні вен найефективнішим способом є нанесення мазі або гелю на поверхню шкіри — всмоктування відбувається швидко, швидкість дії препарату зростає. При порушеннях кровопостачання внутрішніх органів призначаються таблетовані та капсульні форми або курс ін'єкцій. Придбати їх в аптеках України можна без рецепта, проте рекомендується спочатку відвідати лікаря для визначення індивідуальних протипоказань, необхідної добової дози та способу використання.

Показання до застосування

Згідно з сучасними клінічними протоколами лікування, ангіопротектори — препарати, що застосовуються у таких випадках:

• різні захворювання серцево-судинної системи;
• варикозне розширення вен;
• ознаки венозної недостатності;
• діагностований у пацієнта геморой різного ступеня тяжкості;
• наявність атеросклеротичних уражень;
• судинні зміни, асоційовані з діагностованим цукровим діабетом;
• ушкодження судин, пов'язані з ревматичною патологією;
• транзиторні порушення мозкового кровообігу;
• стан реабілітації після перенесеного інсульту.

Протипоказання препаратів ангіопротекторів

Згідно з інструкціями, будь-які ліки з цієї групи заборонено призначати у таких ситуаціях:

• виявлення у пацієнта індивідуальної непереносимості окремих компонентів чи головної активної речовини;
• наявність в анамнезі алергічних реакцій, що виникали після застосування препарату.

Також у кожного конкретного представника є окремий перелік протипоказань, пов'язаний з особливостями його складу та форми випуску. Так, мазі (наприклад, гепаринову) не можна наносити на ділянки шкіри, на яких є відкрита ранова поверхня або гнійні запальні процеси. Засоби, які значно знижують в'язкість крові, не використовуються при діагностованих порушеннях згортання. Таблетки та капсули заборонено приймати при виявленні гострих запальних захворювань травного тракту.

З якого віку приймати та чи можна вагітним

Немає переконливих даних клінічних досліджень, які б підтвердили безпеку використання цих медикаментів у період вагітності. Речовини здатні проникати крізь гематоплацентарний бар'єр і грудне молоко, тому годувати дитину грудьми та тлі прийому засобів також не слід. Це може негативно впливати на роботу серцево-судинної системи малюка. У дитячому віці прийом протекторів також заборонено, вони призначені лише для дорослих пацієнтів.

Побічні ефекти

Залежать від головної активної речовини. Зокрема, можуть спостерігатися:

• свербіж, печіння та набряклість тканин у місці нанесення мазі;
• порушення згортання;
• диспептичні прояви (нудота та блювання);
• запальні процеси у ШКТ.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Ангіопротектори часто призначаються у комбінації з іншими препаратами. Детальна інформація про їх взаємодії міститься в інструкції до кожного окремого засобу.

Використана література

1. Довідник лікарських засобів Компендіум
2. Щотижневик Аптека. Новини медицини та фармацевтики
3. Здоров'я України