Спазмолітик в ампулах

Спазмолітик в ампулах — фармакологічні властивості

Спазмолітики в ампулах — це лікарські препарати для парентерального введення (внутрішньом'язово, внутрішньовенно або підшкірно), які усувають спазм гладкої мускулатури внутрішніх органів і судин.

Основні фармакологічні властивості

• Спазмолітична дія. Розслаблюють гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту, жовчних шляхів, сечовивідних органів, матки і судин.
• Аналгетична дія. За рахунок зняття спазму зменшують больові відчуття, пов'язані з коліками і гіпертонусом.
• Поліпшення мікроциркуляції. При судинних спазмах сприяють нормалізації кровотоку.
• Зниження тиску в порожнистих органах. Знижують тиск у жовчному міхурі, сечоводах, кишечнику.

Ефект настає швидко — через 2–5 хвилин при внутрішньовенному введенні і через 10–15 хвилин при внутрішньом'язовому.

Склад і форми випуску

В ампулах випускаються різні групи спазмолітиків:

• Міотропні (діють безпосередньо на м'язи): дротаверин (аналог Но-шпи), папаверин.
• Нейротропні (холінолітики): платифілін, гіосцину бутилбромід.
• Комбіновані препарати: спазмолітик + анальгетик (наприклад, метамізол натрію з пітофеноном і фенпіверинієм — Спазмалгон в ампулах).
• Реналган, Спазмалгон, Баралгін — метамізол натрію (анальгетик) + спазмолітичні компоненти (пітофенон, фенпівериній).
• Неоспастил — гіосцину бутилбромід (чистий спазмолітик).
• Дибазол — бендазол (міотропний спазмолітик, судинорозширювальний засіб).
• Атропін — алкалоїд з групи М-холіноблокаторів.
• Бускопан — гіосцину бутилбромід, застосовується переважно в гастроентерології та урології.

Форма випуску — ампули 1–5 мл для внутрішньом'язового, внутрішньовенного та підшкірного введення.

Уточнити актуальну ціну та купити спазмолітики в ампулах можна на офіційному сайті АНЦ. Покупка оформляється онлайн з можливістю доставки та отримання в найближчому пункті видачі. Вибір відповідного спазмолітика важливо узгодити з лікарем.

Показання до застосування

Спазмолітик в ампулах рекомендований в наступних ситуаціях:

• Ниркова, печінкова, кишкова коліка.
• Спазми жовчовивідних шляхів.
• Спастичні болі при виразковій хворобі, гастриті, коліті.
• Болі при циститі, пієлонефриті, сечокам'яній хворобі.
• Гінекологічна практика — гіпертонус матки, дисменорея.
• У комплексній терапії — судинні спазми, стенокардія (для деяких препаратів).

Протипоказання

Не рекомендується застосовувати спазмолітики в ампулах в таких випадках:

• індивідуальна непереносимість компонентів;
• тяжка печінкова та ниркова недостатність;
• виражені порушення серцевого ритму, кардіогенний шок;
• глаукома (для холінолітиків);
• дитячий вік до 6 років (залежить від конкретного препарату).

Особливості застосування

Вікові обмеження та вагітність:

• Допустиме застосування з 6–12 років (залежно від діючої речовини).
• У період вагітності:
  • Дротаверин іноді призначають при гіпертонусі матки, але тільки під контролем лікаря.
  • Папаверин також використовується в акушерській практиці.
  • Холінолітики та комбіновані засоби застосовуються обмежено і строго за показаннями.
• При годуванні груддю спазмолітики в ампулах використовують з обережністю, за призначенням лікаря.

Побічні ефекти

Спазмолітик в ампулах зазвичай добре переноситься, проте в деяких випадках можуть виникати:

• зниження артеріального тиску, запаморочення, слабкість;
• прискорене серцебиття, порушення ритму;
• алергічні реакції (висип, свербіж, набряк);
• пітливість, нудота, сухість у роті;
• місцеві реакції в місці уколу: почервоніння, ущільнення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Спазмолітики та комбіновані анальгетики в ампулах можуть посилювати або послаблювати дію інших препаратів, тому їх застосування вимагає обережності.

Комбіновані препарати, що містять метамізол натрію (Реналган, Спазмалгон, Баралгін), при одночасному прийомі з іншими анальгетиками, НПЗЗ або парацетамолом збільшують ризик токсичного впливу на печінку, нирки та кровотворення.

Спільне використання з антикоагулянтами та антиагрегантами може підвищувати ймовірність кровотеч, а з глюкокортикоїдами — ризик пошкодження слизової шлунка та кишечника. Алкоголь і седативні препарати підсилюють пригнічувальну дію на центральну нервову систему.

Чисті спазмолітики (Неоспастил, Бускопан) здатні посилювати побічні ефекти при поєднанні з іншими засобами, що мають антихолінергічну дію (антидепресанти, антигістамінні, протипаркінсонічні препарати). Така взаємодія може викликати сухість у роті, прискорене серцебиття, запори, затримку сечі. Крім того, вони знижують ефективність антиглаукомних засобів.

Атропін підсилює дію препаратів з антихолінергічним ефектом і може знижувати результативність терапії при глаукомі. Також він потенціює дію адреналіну та інших симпатоміметиків, підвищуючи ризик тахікардії та аритмій.

Дибазол, що застосовується як судинорозширювальний і гіпотензивний засіб, здатний підсилювати ефект антигіпертензивних препаратів і діуретиків, що може призводити до вираженого зниження тиску. При поєднанні з леводопою відзначається ослаблення її терапевтичного ефекту, що важливо для пацієнтів з хворобою Паркінсона.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua/

https://mozdocs.kiev.ua/