Безкоштовна лінія 5900Безкоштовна лінія
Замовлення списком Замовлення списком
anc

Желчекаменная болезнь

Для желчекаменной болезни характерно образование камней с последующей закупоркой ими желчевыводящих путей. При этом нарушается нормальная работа желчного пузыря и замедляется отток желчи в тонкий кишечник. Единственным методом лечения ЖКБ, который гарантирует 100%-ый результат, является холецистэктомия — хирургическое удаление желчного пузыря.

Причины

В большинстве случаев желчекаменная болезнь развивается из-за «застоя» желчи. В результате этого холестерин, пигменты и соли кальция постепенно оседают на стенках желчного пузыря, образуя конкременты. Поначалу камни имеют маленькие размеры, однако со временем они увеличиваются и начинают доставлять немало проблем. В дальнейшем они могут вызывать ряд осложнений, таких как холецистит, холангит, механическая желтуха, панкреатит и т.д.

Развитию ЖКБ способствуют такие факторы:

  • неправильное питание;
  • дискинезия желчных путей;
  • сидячая работа;
  • избыточная масса тела;
  • прием гормональных препаратов;
  • беременность;
  • наличие болезней печени и желчевыводящих путей.

На начальных стадиях ЖКБ протекает бессимптомно и распознать ее крайне сложно. Но позже, когда камни достигают большого размера, человека начинают беспокоить тревожные симптомы. На этом этапе диагностировать болезнь очень легко.

Симптомы

Первые признаки желчекаменной болезни появляются не ранее чем через 5-10 лет после начала ее развития. У больного возникают периодические приступы желчной колики, для которой характерна сильная схваткообразная боль в правом подреберье. Причиной является движение камней, закупорка ими желчевыводящих путей и резкое нарушение оттока желчи. Параллельно с приступами желчной колики у человека может появляться желтуха — характерное пожелтение кожи и белков глаз.

Диагностика и лечение

Для постановки диагноза ЖКБ обычно достаточно клинической картины заболевания (желчная колика) и выявления конкрементов с помощью УЗИ. Пациентов с приступом желчнокаменной болезни немедленно госпитализируют в хирургическое отделение, где решают вопрос о необходимости оперативного лечения.

В некоторых случаях приступ желчной колики проходит без стороннего вмешательства, однако многим больным требуется операция.

На сегодняшний день желчный пузырь удаляют в основном с помощью малоинвазивных лапароскопических операций, при которых все манипуляции выполняются через несколько маленьких разрезов на передней брюшной стенке. В брюшную полость вводят нужные инструменты и под контролем камеры проводят холецистолитотомию (удаление желчного пузыря и камней).

При невозможности выполнить лапароскопию больным делают лапаротомию — через линейный разрез передней брюшной стенки.

Консервативное лечение

При неосложненной ЖКБ и небольшом размере камней (до 2 см) болезнь лечат консервативно, то есть без операции. Для этого используют метод ударно-волновой литотрипсии — дробления камней с помощью ультразвуковых волн. Эффективность методики невысокая — добиться выздоровления удается не более чем в 25% случаев. Довольно часто камни оказываются недостаточно хрупкими и не поддаются воздействию ультразвука.

Желчекаменную болезнь также могут лечить препаратами желчных кислот и фитопрепаратами, стимулирующими синтез желчных кислот в организме. В некоторых случаях таким способом удается растворить мелкие камни, до 2 см в диаметре.

Жовчокам'яна хвороба

Для жовчнокам'яної хвороби характерне утворення каменів з подальшою закупоркою ними жовчовивідних шляхів. При цьому порушується нормальна робота жовчного міхура і сповільнюється відтік жовчі в тонкий кишечник. Єдиним методом лікування ЖКХ, який гарантує 100%-ий результат, є холецистектомія — хірургічне видалення жовчного міхура.

Причини

У більшості випадків жовчнокам'яна хвороба розвивається через «застій» жовчі. В результаті цього холестерин, пігменти і солі кальцію поступово осідають на стінках жовчного міхура, утворюючи конкременти. Спочатку камені мають маленькі розміри, проте з часом вони збільшуються і починають доставляти чимало проблем. Надалі вони можуть викликати ряд ускладнень, таких як холецистит, холангіт, механічна жовтяниця, панкреатит і т.д.

Розвитку ЖКХ сприяють такі чинники:

  • неправильне харчування;
  • дискінезія жовчних шляхів;
  • сидяча робота;
  • надлишкова маса тіла;
  • прийом гормональних препаратів;
  • вагітність;
  • наявність хвороб печінки і жовчовивідних шляхів.

На початкових стадіях ЖКХ протікає безсимптомно і розпізнати її вкрай складно. Але пізніше, коли камені досягають великого розміру, людину починають турбувати тривожні симптоми. На цьому етапі діагностувати хворобу дуже легко.

Симптоми

Перші ознаки жовчнокам'яної хвороби з'являються не раніше ніж через 5-10 років після початку її розвитку. У хворого виникають періодичні напади жовчної кольки, для якої характерний сильний переймоподібний біль в правому підребер'ї. Причиною є рух каменів, закупорка ними жовчовивідних шляхів і різке порушення відтоку жовчі. Паралельно з нападами жовчної кольки у людини може з'являтися жовтяниця — характерне пожовтіння шкіри і білків очей.

Діагностика і лікування

Для постановки діагнозу ЖКХ зазвичай достатньо клінічної картини захворювання (жовчна колька) і виявлення конкрементів за допомогою УЗД. Пацієнтів з приступом жовчнокам'яної хвороби негайно госпіталізують в хірургічне відділення, де вирішують питання про необхідність оперативного лікування.

У деяких випадках напад жовчної коліки проходить без стороннього втручання, проте багатьом хворим потрібна операція.

На сьогоднішній день видалення жовчного міхура роблять в основному за допомогою малоінвазивних лапароскопічних операцій, при яких всі маніпуляції виконуються через кілька маленьких розрізів на передній черевній стінці. В черевну порожнину вводять потрібні інструменти і під контролем камери проводять холецистолітотомію (видалення жовчного міхура і каменів).

При неможливості виконати лапароскопію хворим роблять лапаротомію — через лінійний розріз передньої черевної стінки.

Консервативне лікування

При неускладненій ЖКХ і невеликому розмірі каменів (до 2 см) хворобу лікують консервативно, тобто без операції. Для цього використовують метод ударно-хвильової літотрипсії — дроблення каменів за допомогою ультразвукових хвиль. Ефективність методики невисока — домогтися одужання вдається не більше ніж в 25% випадків. Досить часто камені виявляються недостатньо крихкими і не піддаються впливу ультразвуку.

Жовчнокам'яну хворобу також можуть лікувати препаратами жовчних кислот і фітопрепаратами, стимулюючими синтез жовчних кислот в організмі. У деяких випадках в такий спосіб вдається розчинити дрібні камені, до 2 см в діаметрі.

Для лікування ЖОВЧОКАМ'ЯНА ХВОРОБА: