Вульвіт

Вульвіт – це запалення зовнішніх статевих органів (вульви). Характеризується такими проявами, як свербіж, печіння в місці запалення, набряклість статевих губ. Патологія може супроводжуватися специфічними виділеннями та болем після сечовипускання.

Захворювання вимагає обов'язкового та своєчасного звернення до гінеколога через те, що розвиток патології може торкнутися внутрішніх органів, а у дівчат раннього дитячого віку стати причиною такого ускладнення, як зрощення малих статевих губ.

Причини розвитку вульвіту

Розрізняють первинний та вторинний вульвіт. Найбільш поширений варіант – вторинне запалення на тлі інших запальних захворювань репродуктивних органів.

У якості збудників інфекційного процесу можуть бути:

• збудники інфекцій, що передаються статевим шляхом (хламідії, гонококи, трихомонади і т. ін.),
• умовно патогенна мікрофлора (кишкова паличка, грибки кандида, стрептококи та ін.),
• збудники інших хвороб, наприклад, туберкульозу та дифтерії.

До чинників, які провокують розвиток вульвіту, відносять:

• травмування вульви,
• недотримання правил інтимної гігієни,
• наслідки вживання деяких медикаментів,
• променева терапія,
• ендокринні порушення,
• кишкові інфекції,
• нетримання сечі,
• занадто тісна білизна з синтетичних тканин.

Вульвіт діагностується у жінок різного віку, але частіше виникає у дівчаток та у жінок після менопаузи.

Симптоми вульвіту

До поширених симптомів вульвіту відносять:

• почервоніння статевих губ, клітора, можуть з'являтися невеликі ерозії на слизовій,
• набряклість зовнішніх статевих органів,
• відчуття свербіння,
• печіння та больові відчуття в процесі сечовипускання,
• біль або дискомфорт під час статевого акту,
• виділення, які можуть бути білуваті, жовто-зелені, жовтувато-сірі, прозорі, сирні.

Іноді може підвищуватися температура тіла, відчуватися підвищена слабкість, збільшуватися лімфовузли, розташовані в паху.

Захворювання може набувати хронічної форми. У цьому випадку симптоми трошки приглушені, відбуваються періоди загострення та періоди без запалення. В разі тривалого хронічного перебігу можуть виникати деформації статевих органів, зростатися статеві губи. Також можуть виникнути ускладнення вульвіту: уретрит, цистит, ендометрит.

Діагностика вульвіту

Якщо у вас з'явилися симптоми вульвіту, то треба не відкладаючи, записатися на консультацію до гінеколога. Лікар проведе огляд та призначить необхідну діагностику, щоб точно визначити характеристики захворювання.

Зазвичай береться мазок і проводиться бактеріологічне дослідження, що дає змогу визначити склад мікрофлори, зрозуміти, який саме мікроорганізм призводить до запального процесу. Також визначається чутливість мікрофлори до антибіотиків. Для діагностики збудника може призначатися ПЛР-аналіз.

Проводиться кольпоскопія, щоб визначити, чи не поширилося це запалення далі на шийку матки. Також для діагностики супутніх гінекологічних захворювань може призначатися УЗД органів малого таза.

Якщо є підозра, що сталося злоякісне переродження клітин, береться ділянка тканини з місця запалення та проводиться гістологія зразка.

Лікування вульвіту

Лікування вульвіту підбирається з урахуванням збудника захворювання. Зазвичай призначаються лікарські засоби місцевої дії. Можуть прописуватися гормональні препарати, антисептики, антигістамінні, протигрибкові засоби. Застосовується фітотерапія, фізіотерапія.

Також зазвичай рекомендується корекція дієти, потрібна підвищена увага до гігієни запаленої області. Дуже важливо лікувати супутні захворювання, якщо вони присутні.

Якщо з'являються нагноєння та свищі, які не піддаються лікарської терапії, то можуть застосовуватися хірургічні методики – видалення гнійних вогнищ.