Тиреотоксичний криз

Тиреотоксичним кризом називають різке загострення всіх симптомів тиреотоксикозу, що виникає при тривалій відсутності його лікування. Зазвичай він розвивається у людей з серйозними ендокринними захворюваннями, які супроводжуються гіперфункцією щитовидної залози. Найчастіше тиреотоксичні кризи зустрічаються в осіб з токсичним зобом.

Причини

Причиною розвитку криза є надмірне надходження в кров тиреоїдних гормонів — тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3). Це відбувається в результаті гіперфункції щитовидної залози при ряді захворювань, таких як вузловий токсичний зоб, хвороба Грейвса-Базедова, тиреоїдит, токсична аденома і т.д. Набагато рідше причиною виступають ураження гіпофіза, вагітність, хвороби органів репродуктивної системи і прийом деяких лікарських препаратів.

Тиреотоксичний криз зазвичай розвивається на тлі тиреотоксикозу, а провокуючими факторами можуть виступати:

• супутні інфекційно-запальні захворювання;
• інтенсивні фізичні навантаження;
• важкі психоемоційні травми;
• будь-які хірургічні втручання;
• радіойодтерапія;
• хірургічне лікування токсичного зобу.

У деяких випадках операції на щитовидній залозі не дозволяють домогтися еутиреоїдного стану. При цьому масивне руйнування її тканин супроводжується викидом великої кількості гормонів в кров, що і призводить до розвитку тиреотоксичного кризу.

Симптоми

При тиреотоксичному кризі відбувається важке токсичне ураження нервової та серцево-судинної систем, печінки, наднирників. Саме це зумовлює розвиток характерної клінічної картини.

Типові прояви тиреотоксичного кризу:

• різке психомоторне збудження;
• почервоніння обличчя;
• яскраво виражений екзофтальм (розширення очної щілини);
• надмірна пітливість;
• підвищення артеріального тиску;
• прискорене серцебиття;
• підвищення температури тіла до 41-42 градусів.

У багатьох хворих з тиреотоксичним кризом також спостерігаються диспепсичні розлади: нудота, блювота, сильна спрага, діарея. У деяких випадках можливе збільшення печінки і розвиток жовтяниці.

Симптоми тиреотоксичного кризу зазвичай наростають протягом кількох годин. При цьому на зміну збудженню часто приходить млявість, апатія, сонливість, м'язова слабкість і адинамія.

Діагностика і лікування

Важливим діагностичним критерієм тиреотоксичного кризу є різке підвищення рівнів Т3 і Т4 в плазмі крові. Разом з тим у хворих визначаються характерні зміни на ЕКГ: синусова тахікардія, мерехтіння передсердь, порушення внутрішньошлуночкової провідності і т.д.

Всім хворим з тиреотоксичним кризом надають невідкладну допомогу у вигляді оксигенотерапії та інфузійної терапії. Внутрішньовенно крапельно їм вводять 5% розчин глюкози і 0,9% розчин натрію хлориду. При наявності гіпотонії пацієнтам призначають вазопресори, а при супутньої серцевої недостатності — серцеві глікозиди. При необхідності хворим також можуть давати бета-адреноблокатори.

Після купірування нападу пацієнтам проводять тривале лікування гіпертиреозу. Для цього використовують тиреостатики — препарати, які пригнічують роботу щитовидної залози (Мерказоліл). В лікування також включають препарати йоду (натрію йодид, калію йодид), бета-адреноблокатори, Контрикал і вітаміни групи В. При неефективності медикаментозної терапії можуть вдаватися до плазмаферезу або гемосорбції.