Безкоштовна лінія 5900Безкоштовна лінія
Замовлення списком Замовлення списком
anc

Цервіцит

Цервіцитом називають поширене захворювання жіночої репродуктивної системи, для якого характерне тотальне або часткове запалення слизової оболонки шийки матки. В якості самостійної патології цервіцити зустрічаються вкрай рідко. У більшості випадків запалення поширюється на піхву і вульву з розвитком вагініту і вульвіту, оскільки жіночі статеві органи являють собою єдину екосистему.

Найчастіше (більш ніж в 70%) цервіцити розвиваються у жінок репродуктивного віку, і набагато рідше — в період менопаузи. Вони можуть тривалий час протікати безсимптомно і виявлятися лише при планових профоглядах. Головна небезпека цервіцитів в тому, що вони чинять негативний вплив на репродуктивне жіноче здоров'я і призводять до серйозних ускладнень — ендометриту, аднекситу, безпліддя, мимовільних викиднів і передчасних пологів.

Причини

Запалення шийки матки найчастіше має інфекційну природу, тобто розвивається в результаті зараження патогенними мікроорганізмами. Збудниками можуть виступати бактеріальні або вірусні агенти (як специфічні, так і неспецифічні), а також змішані мікробні асоціації.

Найбільш часті збудники цервіцитів:

  • хламідії;
  • трихомонади;
  • гонококи;
  • папіломавірус;
  • стафілококи;
  • стрептококи;
  • уреаплазми.

В останні роки збудниками генітальних інфекцій все частіше стають анаеробні мікроорганізми — клебсієла, протей, ентерококи, кишкові палички, пептококки, бактероїди і т.д.

Слід зазначити, що розвиток цервициту може викликати цілий ряд несприятливих факторів: аборти, пошкодження шийки матки під час пологів, післяпологових інфекціях, лікувальні та діагностичні вискоблювання, а також інші лікарські маніпуляції.

Симптоми

Цервіцит може мати гострий або хронічний перебіг з періодичними загостреннями. Для гострої форми хвороби характерна яскраво виражена симптоматика, що дозволяє швидко виявити хворобу. При хронічному цервіциті спостерігається змазана клінічна картина або навіть повна відсутність симптомів.

Найчастіші ознаки гострого цервицита:

  • виділення з неприємним запахом, частіше гнійного характеру;
  • свербіж або печіння в піхві;
  • біль або дискомфорт при сечовипусканні;
  • тягнучі або ниючі болі над лобком;
  • болючі відчуття під час статевого акту.

При хронічному цервіциті у хворих можуть спостерігатися періодичні загострення з появою характерної симптоматики. Як правило, вони виникають після переохолодження, зміни статевого партнера, а також в період менструації.

Діагностика і лікування

Діагностику цервициту починають з гінекологічного огляду, який дозволяє виявити типові для хвороби зміни в ділянці шийки матки. Для підтвердження діагнозу і визначення причини запалення хворим роблять кольпоскопію і аналіз урогенітального мазка на мікрофлору. Якщо таким чином збудника інфекції виявити не вдається, можуть вдаватися до ПЛР-діагностики або інших лабораторних методів дослідження.

Лікування проводять з урахуванням етіології захворювання. При бактеріальних інфекціях призначають антибіотики, при вірусних — противірусні засоби, при грибкових — протигрибкові. Разом з тим хворим можуть призначатися протизапальні препарати та засоби, що відновлюють нормальну мікрофлору піхви.

Для лікування ЦЕРВІЦИТ: