Трихофітія

Трихофітією називають інфекційне захворювання шкіри, волосся і нігтів, що викликається грибками роду Trichophyton. Хвороба відрізняється високою контагіозністю і може передаватися людині як від хворих тварин (велика рогата худоба, дрібні домашні і дикі тварини), так і від інших людей. В першому випадку збудником інфекції є зоонозні, в другому — антропофільні грибки.

На сьогоднішній день відомо 175 збудників трихофітії, 140 з яких є зоофільними, 35 — антропофільними. Як показує статистика, з хворобою найчастіше стикаються жителі сільської місцевості, переважно діти, що безпосередньо контактують з домашніми тваринами.

Причини

Єдиною причиною розвитку трихофітії є контакт з людиною або твариною, зараженою грибами роду Trichophyton. Серед зоофільних паразитів збудниками хвороби найчастіше виступають Trichophyton verrucosum і Trichophyton mentagrophytes, серед антропофільних — Trichophyton tonsurans і Trichophyton violaceum.

Перші ознаки захворювання з'являються не відразу, а тільки після закінчення інкубаційного періоду, який може тривати від 1-2 тижнів до декількох місяців.

Симптоми

За клінічним перебігом і зовнішніми проявами виділяють три типи трихофітії: поверхневу, хронічну та інфільтративно-гнійну. Тяжкість захворювання визначається багатьма факторами, такими як тип збудника, вік та імунітет хворої людини, наявність у неї супутніх захворювань і т.д.

Головні особливості різних типів трихофітії:

• Поверхнева. Характеризується утворенням на волосистій частині голови невеликих вогнищ округлої або неправильної форми. Шкіра в цих місцях злегка запалюється і активно лущиться, покриваючись дрібними білуватими лусочками. Уражене волосся стає тьмяним і сіруватим, рідшає і обламується біля коріння на висоті 1-2 мм над шкірою.
• Хронічна. Проявляється утворенням великої кількості атрофічних вогнищ різного розміру і форми. Разом з тим на ураженій шкірі з'являється лущення і велика кількість чорних крапок, які утворюються в місці обламаного біля коріння волосся.
• Інфільтративно-гнійна. Супроводжується вираженим почервонінням шкіри, а також множинним нагноєнням волосяних фолікулів, що зливається в один загальний інфільтрат. Запалена шкіра стає болючаю і набуває багряно-синюшного відтінку, в подальшому вкриваючись гнійно-кровяними кірками.

Симптоми трихофітії багато в чому схожі на прояви мікроспорії, через що ці захворювання часто плутають. Розрізнити їх може тільки фахівець, провівши комплексне обстеження і отримавши дані лабораторних аналізів.

Діагностика і лікування

Діагностикою та лікуванням трихофітії, як і інших дерматозів, займаються лікарі-дерматовенерологи. Фахівці встановлюють діагноз на підставі клінічної картини захворювання і даних лабораторних методів дослідження (мікроскопічного і культурального).

Для боротьби з трихофітією використовують протигрибкові засоби місцевої та системної дії. Для прийому всередину найчастіше застосовують препарат Гризеофульвін у вигляді таблеток. Як правило, лікування проводять протягом декількох тижнів, до отримання негативних результатів мікроскопічного дослідження. Разом з тим пацієнтам призначають мазі і креми з протигрибковою дією (Ціклопірокс, Кетоконазол, Ізоконазол, Біфоназол та інші).