Спазм судин головного мозку (церебральний ангіоспазм)

Ангіоспазмом називають тимчасове звуження просвіту судин внаслідок надлишкового скорочення м'язів судинної стінки. В результаті цього порушується нормальне кровопостачання головного мозку, а його тканини починають страждати від ішемії — кисневого голодування. Ангіоспазм може виникати як самостійно, внаслідок порушення нейрорегуляціі тонусу судинних стінок, так і на тлі інших захворювань.

Причини

Спазм мозкових судин обумовлений надлишковим скороченням гладких м'язів, що утворюють м'язовий шар судинних стінок. Їх скорочувальна активність регулюється симпатичними нервовими волокнами вегетативної нервової системи, які реагують на рівень адреналіну в крові. При викиді адреналіну нервові волокна активуються і впливають на гладкі м'язи, викликаючи їх скорочення і розвиток ангіоспазму.

Слід зазначити, що появу спазму може спровокувати ряд факторів:

• часті стреси і сильні емоції;
• фізичне чи нервове перенапруження;
• недосипання;
• куріння;
• зловживання алкоголем;
• постійне вживання міцної кави або чаю;
• нестача кисню в приміщенні.

З проблемою часто стикаються люди, які багато п'ють і курять, зловживають міцною кавою, страждають від безсоння або постійно перебувають у стресі.

Хвороби, що викликають спазм церебральних судин

У багатьох людей ангіоспазм виникає вторинно, на тлі тих чи інших захворювань. В більшості випадків причиною виступає вегетосудинна дистонія, артеріальна гіпертензія або атеросклероз судин головного мозку (їх закупорка атеросклеротичними бляшками).

Набагато рідше причиною виступають:

• шийний остеохондроз;
• дисциркуляторна енцефалопатія;
• цукровий діабет;
• стенокардія;
• хвороби щитовидної залози;
• пухлини головного мозку.

Симптоми спазму судин головного мозку

Людей зі спазмом судин головного мозку зазвичай турбують хронічні головні болі, вираженість і локалізація яких сильно відрізняється у різних людей. Біль може мати здавлюють або пульсуючий характер, з'являтися в області скронь, чола, потилиці або ж по всій голові.

Разом з тим хворих можуть турбувати:

• часті запаморочення;
• шум у вухах;
• втрата орієнтації;
• порушення пам'яті й мови;
• нудота;
• різкі скачки артеріального тиску;
• швидка стомлюваність і зниження працездатності.

Слід зазначити, що перераховані вище симптоми можуть вказувати не тільки на ангіоспазм, а й на інші, більш небезпечні стану (транзиторну ішемічну атаку, інсульт і т.д.). Тому при їх раптовій появі слід якомога швидше звертатися до лікаря.

Діагностика і лікування

Хворим з підозрою на церебральний ангіоспазм проводять повне психоневрологічне обстеження. Для виявлення причини проблеми також використовують додаткові методи дослідження — КТ, МРТ, реоенцефалографію (РЕГ), електроенцефалографію (ЕЕГ), ультразвукову доплерографію магістральних судин голови та ін.

Діагностикою та лікуванням патології найчастіше займається лікар-невропатолог. Якщо ж ангіоспазм був викликаний хворобами інших органів і систем, до лікування можуть підключатися й інші фахівці (ендокринологи, кардіологи, терапевти, онкологи і т.д.).