Безкоштовна лінія 5900Безкоштовна лінія
Замовлення списком Замовлення списком
anc

Себорейний дерматит

Себорейним дерматитом називають хронічне дерматологічне захворювання, для якого характерно запалення, почервоніння, свербіж, порушення саловиділення і лущення шкіри. Примітно, що хвороба вражає лише ті ділянки шкірних покривів, на яких є велика кількість сальних залоз. Як правило, при себорейному дерматиті страждає шкіра волосистої частини голови, обличчя та верхньої частини тулуба.

Причини

Достовірна причина появи себорейного дерматиту сьогодні все ще залишається невідомою. Прийнято вважати, що хвороба розвивається під впливом кількох провокуючих чинників, що активують умовно-патогенну мікрофлору шкіри — дріжджоподібні грибки роду Malassezia. На думку багатьох фахівців, саме ці мікроорганізми є збудником хвороби.

Фактори, що підвищують ризик розвитку дерматиту:

  • гормональні порушення;
  • неврологічні і психічні розлади;
  • постійні стреси;
  • захворювання шлунково-кишкового тракту;
  • ураження судин головного мозку;
  • імунодефіцитні стани (СНІД);
  • порушення обміну речовин;
  • обтяжена спадковість (наявність себорейного дерматиту у близьких родичів).

Себорейний дерматит може розвиватися в будь-якому віці, однак найчастіше він з’являється в період статевого дозрівання, коли збільшується секреція сальних залоз на тлі гормональної перебудови організму. До захворювання найбільшою мірою схильні особи з жирною шкірою.

Симптоми

Найчастіше себорейний дерматит вражає волосяну частину голови, викликаючи появу лупи — сухої або жирної. Разом з тим у хворих з'являється сильний свербіж, червоні плями, а іноді навіть дрібні виразки на шкірі голови.

При себорейному дерматиті можуть страждати і інші ділянки шкірних покривів — на обличчі, тулубі, в завушних ділянках і т.д. В такому випадку у людини спостерігається симетричне ураження шкіри, що характеризується її почервонінням і лущенням. Через подібну клінічну симптоматику хворобу можна сплутати з псоріазом, атопічним дерматитом, оперізуючим лишаєм або розацеа.

Діагностика і лікування

Діагностикою та лікуванням себорейного дерматиту займаються лікарі-трихологи і дерматологи. Як правило, діагноз ставлять на підставі фізикального огляду хворого. При необхідності можуть використовувати додаткові методи обстеження, такі як дерматоскопія за допомогою ручного дерматоскопи або світлового відеомікроскопа.

Себорейний дерматит зазвичай лікують комбінованими засобами, що містять кілька активних компонентів. Це дозволяє впливати відразу на кілька ланок патогенезу хвороби і домогтися максимальних результатів.

Протисеборейні засоби найчастіше містять:

  • Кератолітичні компоненти (саліцилова кислота). Входять до складу лосьйонів, масок, сироваток для волосся і обличчя. Допомагають справитися з лущенням і потовщенням рогового шару епітелію. Найкраще працюють в комбінації з кортикостероїдами.
  • Себокоректори, що регулюють роботу сальних залоз. До них відносяться полісорбат, дьоготь, сірка, цинк, глина та ін. Перераховані речовини найчастіше входять до складу шампунів, лосьйонів і сироваток для лікування себореї.
  • Протигрибкові компоненти (піроктоноламін, кетоконазол, клімбазол). Борються з грибковою інфекцією, що викликає розвиток себорейного дерматиту. Найчастіше включаються до складу пілінгів, шампунів і лосьйонів для "пост догляду".
  • Протизапальні компоненти (евкаліпт, ментол, камфора, рослинні екстракти, масла). Виявляють заспокійливу дію і знімають запалення, що є неодмінним супутником себорейного дерматиту.

Якщо себорейний дерматит був спровокований іншим, більш серйозним захворюванням, людині може знадобитися відповідна системна терапія і допомога вузьких фахівців.

Для лікування СЕБОРЕЙНИЙ ДЕРМАТИТ: