Радикулопатією називають клінічний синдром, що виникає в результаті здавлення, перерозтягнення і / або запалення нервових корінців спинного мозку. Причиною найчастіше є наявність гриж міжхребцевих дисків або остеофітів в хребті. Більш ніж в 70% випадків уражаються корінці попереково-крижового відділу хребта, набагато рідше — шийні, вкрай рідко — грудні.
За статистикою, з радикулопатіями стикається більше 10% людей у віці понад 40-50 років. Радикуліт зустрічається переважно у офісних співробітників, професійних спортсменів, а також людей, що ведуть малорухливий спосіб життя або займаються важкою фізичною роботою.
Причини радикулопатії (радикуліту)
В переважній більшості випадків пошкодження нервових корінців обумовлено так званими вертеброгенними причинами — грижами міжхребцевих дисків, дегенеративними змінами міжхребцевих суглобів, вузьким хребетним каналом і т.д. Решта причин (пухлини, аномалії розвитку, інфекції, ендокринні та метаболічні розлади) зустрічаються набагато рідше — вони обумовлюють розвиток радикуліту менш ніж в 1% випадків.
Симптоми радикуліту
Характерною ознакою радикулопатій є больовий синдром, причому локалізація болей безпосередньо залежить від того, який нервовий корінець був пошкоджений. Больові відчуття можуть з’являтися в ділянці шиї, попереку, сідниці, стегна і навіть гомілки або стопи.
Для радикуліту характерний хронічний перебіг з періодичними загостреннями. Спровокувати загострення можуть переохолодження чи перегрівання, підняття важких предметів, інтенсивні фізичні навантаження, заняття спортом.
Найбільш типові прояви радикулопатії:
- хронічні болі в спині і / або нижній кінцівки, що посилюються при кашлі, чханні, напруженні;
- зниження тактильної чутливості в зоні іннервації ураженого корінця;
- загострення больового синдрому з появою пекучих «стріляючих» болів, поколювання, оніміння або відчуття «мурашок на тілі».
Примітно, що вираженість больового синдрому при радикуліті зазвичай не пов'язана з розміром грижі чи остеофіту. Досить часто у людей з інтенсивними болями при МРТ виявляють незначні структурні зміни в хребті. І, навпаки, у багатьох хворих з великими грижами вираженість симптомів мінімальна або вони зовсім відсутні.
Діагностика і лікування радикуліту
Для діагностики радикулопатій використовують нейровізуалізуючі методи дослідження — КТ і МРТ. З їх допомогою виявляють структурні зміни в хребетному стовпі, що спровокували розвиток радикуліту. Щоб оцінити ступінь пошкодження нервових корінців, використовують електронейроміографію або голкову електроміографію.
Лікування гострих і хронічних болів при радикуліті проводять за допомогою нестероїдних протизапальних засобів і міорелаксантів. Їх застосування дозволяє зняти м'язові спазми, зменшити запалення і інтенсивність больового синдрому. У період ремісії хворим додатково призначають лікувальну фізкультуру, масажі і фізіотерапевтичні процедури.
При загостреннях радикуліту, що супроводжуються високоінтенсивними болями, можуть застосовувати медикаментозні блокади. Їх суть полягає в парентеральному введенні місцевих анестетиків та протизапальних засобів в ділянку поряд з ушкодженим нервовим корінцем. Медикаментозні блокади дозволяють купірувати больовий синдром і швидко полегшити самопочуття хворого. Процедури проводяться в спеціалізованих медичних установах кваліфікованими фахівцями.
-10% на другу упаковку
+1.64грн на бонусний рахунок
