Безкоштовна лінія 5900Безкоштовна лінія
Замовлення списком Замовлення списком
anc

Радикулопатия (радикулит)

Радикулопатией называют клинический синдром, возникающий в результате сдавления, перерастяжения и/или воспаления нервных корешков спинного мозга. Причиной чаще всего является наличие грыж межпозвоночных дисков или остеофитов в позвоночнике. Более чем в 70% случаев поражаются корешки пояснично-крестцового отдела позвоночника, гораздо реже — шейные, крайне редко — грудные.

По статистике, с радикулопатиями сталкивается более 10% людей в возрасте более 40-50 лет. Болезнь встречается преимущественно у офисных сотрудников, профессиональных спортсменов, а также людей, ведущих малоподвижный образ жизни или занимающихся тяжелой физической работой.

Причины

В подавляющем большинстве случаев повреждение нервных корешков обусловлено так называемыми вертеброгенными причинами — грыжами межпозвоночных дисков, дегенеративными изменениями межпозвоночных суставов, узким позвоночным каналом и т.д. Остальные причины (опухоли, аномалии развития, инфекции, эндокринные и метаболические расстройства) встречаются гораздо реже — они обуславливают развитие радикулита менее чем в 1% случаев.

Симптомы

Характерным признаком радикулопатий является болевой синдром, причем локализация болей напрямую зависит от того, какой нервный корешок был поврежден. Болезненные ощущения могут возникать в области шеи, поясницы, ягодицы, бедра и даже голени или стопы.  

Для радикулита характерно хроническое течение с периодическими обострениями. Спровоцировать обострение могут переохлаждения или перегревания, поднятия тяжестей, интенсивные физические нагрузки, занятия спортом.

Наиболее типичные проявления радикулопатии:

  • хронические боли в спине и/или нижней конечности, усиливающиеся при кашле, чихании, натуживании;
  • снижение тактильной чувствительности в зоне иннервации пораженного корешка;
  • обострение болевого синдрома с появлением жгучих «стреляющих» болей, покалывания, онемения или чувства «мурашек на теле».

Примечательно, что выраженность болевого синдрома при радикулите обычно не связана с размером грыжи или остеофита. Довольно часто у людей с интенсивными болями при МРТ выявляют незначительные структурные изменения в позвоночнике. И, наоборот, у многих больных с большими грыжами выраженность симптомов минимальная или они вовсе отсутствуют.

Диагностика и лечение

Для диагностики радикулопатий используют нейровизуализирующие методы исследования — КТ и МРТ. С их помощью выявляют структурные изменения в позвоночном столбе, спровоцировавшие развитие радикулита. Для оценки степени повреждения нервных корешков также используют электронейромиографию или игольчатую электромиографию.

Лечение острых и хронических болей при радикулите проводят с помощью нестероидных противовоспалительных средств и миорелаксантов. Их применение позволяет снять мышечные спазмы, уменьшить воспаление и интенсивность болевого синдрома. В период ремиссии больным дополнительно назначают лечебную физкультуру, массажи и физиотерапевтические процедуры.

При обострениях радикулита, сопровождающихся высокоинтенсивными болями, могут применять медикаментозные блокады. Их суть заключается в парентеральном введении местных анестетиков и противовоспалительных средств в область рядом с поврежденным нервным корешком. Медикаментозные блокады позволяют купировать болевой синдром и быстро облегчить самочувствие больного. Процедуры проводятся в специализированных медицинских учреждениях квалифицированными специалистами.

Радикулопатія (радикуліт)

Радикулопатією називають клінічний синдром, що виникає в результаті здавлення, перерозтягнення і / або запалення нервових корінців спинного мозку. Причиною найчастіше є наявність гриж міжхребцевих дисків або остеофітів в хребті. Більш ніж в 70% випадків уражаються корінці попереково-крижового відділу хребта, набагато рідше — шийні, вкрай рідко — грудні.

За статистикою, з радикулопатіями стикається більше 10% людей у ​​віці понад 40-50 років. Хвороба зустрічається переважно у офісних співробітників, професійних спортсменів, а також людей, що ведуть малорухливий спосіб життя або займаються важкою фізичною роботою.

Причини

В переважній більшості випадків пошкодження нервових корінців обумовлено так званими вертеброгенними причинами — грижами міжхребцевих дисків, дегенеративними змінами міжхребцевих суглобів, вузьким хребетним каналом і т.д. Решта причин (пухлини, аномалії розвитку, інфекції, ендокринні та метаболічні розлади) зустрічаються набагато рідше — вони обумовлюють розвиток радикуліту менш ніж в 1% випадків.

Симптоми

Характерною ознакою радикулопатій є больовий синдром, причому локалізація болей безпосередньо залежить від того, який нервовий корінець був пошкоджений. Больові відчуття можуть з’являтися в ділянці шиї, попереку, сідниці, стегна і навіть гомілки або стопи.

Для радикуліту характерний хронічний перебіг з періодичними загостреннями. Спровокувати загострення можуть переохолодження чи перегрівання, підняття важких предметів, інтенсивні фізичні навантаження, заняття спортом.

Найбільш типові прояви радикулопатії:

  • хронічні болі в спині і / або нижній кінцівки, що посилюються при кашлі, чханні, напруженні;
  • зниження тактильної чутливості в зоні іннервації ураженого корінця;
  • загострення больового синдрому з появою пекучих «стріляючих» болів, поколювання, оніміння або відчуття «мурашок на тілі».

Примітно, що вираженість больового синдрому при радикуліті зазвичай не пов'язана з розміром грижі чи остеофіту. Досить часто у людей з інтенсивними болями при МРТ виявляють незначні структурні зміни в хребті. І, навпаки, у багатьох хворих з великими грижами вираженість симптомів мінімальна або вони зовсім відсутні.

Діагностика і лікування

Для діагностики радикулопатій використовують нейровізуалізуючі методи дослідження — КТ і МРТ. З їх допомогою виявляють структурні зміни в хребетному стовпі, що спровокували розвиток радикуліту. Щоб оцінити ступінь пошкодження нервових корінців, використовують електронейроміографію або голкову електроміографію.

Лікування гострих і хронічних болів при радикуліті проводять за допомогою нестероїдних протизапальних засобів і міорелаксантів. Їх застосування дозволяє зняти м'язові спазми, зменшити запалення і інтенсивність больового синдрому. У період ремісії хворим додатково призначають лікувальну фізкультуру, масажі і фізіотерапевтичні процедури.

При загостреннях радикуліту, що супроводжуються високоінтенсивними болями, можуть застосовувати медикаментозні блокади. Їх суть полягає в парентеральному введенні місцевих анестетиків та протизапальних засобів в ділянку поряд з ушкодженим нервовим корінцем. Медикаментозні блокади дозволяють купірувати больовий синдром і швидко полегшити самопочуття хворого. Процедури проводяться в спеціалізованих медичних установах кваліфікованими фахівцями.

Для лікування РАДИКУЛОПАТІЯ (РАДИКУЛІТ):