Пищевая аллергия

Пищевой аллергией называют аномальную реакцию организма на продукты питания, которые в норме не должны вызывать патологических симптомов. По статистике, на протяжении жизни с проблемой сталкивается до 10% населения. Чаще всего аллергия проявляется расстройствами пищеварения или кожными реакциями — зудом и сыпью. Однако иногда она вызывает анафилактический шок, отек Квинке или другие опасные для жизни состояния.

Симптомы

В большинстве случаев симптомы пищевой аллергии проявляются в течение первых 10-90 минут после попадания аллергена в организм. Иногда развитие аллергической реакции может занимать несколько часов, в редких случаях — несколько дней. Важно отметить, что у разных людей непереносимость пищевых продуктов может проявляться совершенно по-разному.

Наиболее распространенными симптомами являются:

• спазмы в животе, рвота, диарея;
• появление сыпи, крапивницы;
• отек языка, губ, лица;
• насморк, ринорея;
• слезотечение и покраснение глаз;
• кашель, затрудненное дыхание;
• отек гортани и голосовых связок, хриплый голос.

Иногда аллергия может быть спровоцирована физической нагрузкой, если человек съел определенный продукт перед выполнением тяжелой работы или походом в спортзал. При этом в обычных условиях та же самая пища может восприниматься совершенно нормально.

Самым опасным проявлением пищевой аллергии является анафилактический шок. Он вызывает трудности с дыханием и резкое снижение артериального давления, которое может привести к потере сознания, коллапсу и шоку. При отсутствии своевременной медицинской помощи анафилактический шок может иметь летальный исход.

Причины и механизм развития

Аллергические реакции на продукты питания развиваются в три стадии, первой из которых является иммунологическая. Во время нее организм впервые «знакомится» с аллергеном и развивает повышенную чувствительность к нему (сенсибилизацию). Две последующие стадии — патохимическая и патофизиологическая — запускаются при повторном контакте с аллергеном спустя некоторое время. Этим объясняется тот факт, что при первом употреблении аллергенного продукта симптомы не проявляются.

Второе употребление аллергена запускает патохимическую стадию, во время которой происходит дегрануляция тучных клеток и выброс медиаторов аллергии: лейкотриенов, простагландинов, гистамина и т.д. Именно эти вещества вызывают неприятные симптомы на патофизиологической стадии. Как правило, выраженность симптоматики зависит от количества съеденного продукта. То есть чем больше аллергена попадет в организм, тем сильнее проявятся симптомы аллергии.

Пищевые аллергены

Развитие аллергической реакции провоцируют белки, содержащиеся в различных продуктах питания. Иммунная система организма воспринимает их как опасные чужеродные агенты. При этом даже небольшое количество аллергена может вызвать реакцию сразу после попадания в организм.

Чаще всего пищевыми аллергенами выступают:

• яичные белки;
• коровье молоко;
• грецкие орехи, арахис, миндаль;
• цитрусовые;
• клубника;
• помидоры;
• пшеница;
• соя;
• рыба;
• моллюски и ракообразные;
• пищевые добавки, консерванты, усилители вкуса.

Следует отметить, что непереносимость некоторых продуктов питания не всегда связана с аллергией на них. Причиной могут быть аутоиммунные заболевания или ферментная недостаточность, при которой в организме человека нет определенных ферментов, необходимых для переваривания того или иного вещества. Например, у детей с целиакией имеется непереносимость глютена, содержащегося в пшенице и ячмене. Это проявляется болями в животе и диареей  после употребления глютенсодержащих продуктов, из-за чего болезнь можно спутать с пищевой аллергией.

Диагностика и лечение

Распознать пищевую аллергию можно по характерным симптомам — они появляются вскоре после попадания аллергена в организм. Для уточнения диагноза проводят лабораторные исследования (определение уровня специфических IgE в крови), а также элиминационные, провокационные и кожные аллергопробы.

Основные методом лечения и профилактики пищевой аллергии является элиминационная диета, исключающая употребление потенциально опасных продуктов питания. Для уменьшения уже появившихся симптомов используют антигистаминные препараты (Тавегил, Супрастин, Кларитин, Кетотифен, Лоратадин). Они подавляют образование медиаторов аллергии, тем самым устраняя ее проявления и облегчая самочувствие больного.

Харчова алергія

Харчовою алергією називають аномальну реакцію організму на продукти харчування, які в нормі не повинні викликати патологічних симптомів. За статистикою, протягом життя з проблемою стикається до 10% населення. Найчастіше алергія проявляється розладами травлення або шкірними реакціями — свербежем і висипом. Однак іноді вона викликає анафілактичний шок, набряк Квінке чи інші небезпечні для життя стани.

Симптоми

У більшості випадків симптоми харчової алергії проявляються протягом перших 10-90 хвилин після попадання алергену в організм. Іноді розвиток алергічної реакції може займати кілька годин, в окремих випадках — кілька днів. Важливо відзначити, що у різних людей непереносимість харчових продуктів може проявлятися зовсім по-різному.

Найбільш поширеними симптомами є:

• спазми в животі, блювота, діарея;
• поява висипу, кропив'янки;
• набряк язика, губ, обличчя;
• нежить, ринорея;
• сльозотеча і почервоніння очей;
• кашель, утруднене дихання;
• набряк гортані і голосових зв'язок, хрипкий голос.

Іноді алергія може бути спровокована фізичним навантаженням, якщо людина з'їла певний продукт перед виконанням важкої роботи або походом в спортзал. При цьому в звичайних умовах та ж сама їжа може сприйматися абсолютно нормально.

Найнебезпечнішим проявом харчової алергії є анафілактичний шок. Він викликає труднощі з диханням і різке зниження артеріального тиску, яке може призвести до втрати свідомості, колапсу і шоку. При відсутності своєчасної медичної допомоги анафілактичний шок може мати летальні наслідки.

Причини і механізм розвитку

Алергічні реакції на продукти харчування розвиваються в три стадії, першою з яких є імунологічна. Під час неї організм вперше «знайомиться» з алергеном і розвиває підвищену чутливість до нього (сенсибілізацію). Дві наступні стадії — патохімічна і патофізіологічна — запускаються при повторному контакті з алергеном через деякий час. Цим пояснюється той факт, що при першому вживанні алергенного продукту симптоми не проявляються.

Друге вживання алергену запускає патохімічну стадію, під час якої відбувається дегрануляція тучних клітин і викид медіаторів алергії: лейкотрієнів, простагландинів, гістаміну і т.д. Саме ці речовини викликають неприємні симптоми на патофізіологічній стадії. Як правило, вираженість симптоматики залежить від кількості з'їденого продукту. Тобто чим більше алергену потрапить в організм, тим сильніше проявляться симптоми алергії.

Харчові алергени

Розвиток алергічної реакції провокують білки, що містяться в різних продуктах харчування. Імунна система організму сприймає їх як небезпечні чужорідні агенти. При цьому навіть невелика кількість алергену може викликати реакцію відразу після потрапляння в організм.

Найчастіше харчовими алергенами виступають:

• яєчні білки;
• коров'яче молоко;
• волоські горіхи, арахіс, мигдаль;
• цитрусові;
• полуниця;
• помідори;
• пшениця;
• соя;
• риба;
• молюски та ракоподібні;
• харчові добавки, консерванти, підсилювачі смаку.

Слід зазначити, що непереносимість деяких продуктів харчування не завжди пов'язана з алергією на них. Причиною можуть бути аутоімунні захворювання або ферментна недостатність, при якій в організмі людини немає певних ферментів, необхідних для перетравлювання тієї чи іншої речовини. Наприклад, у дітей з целіакію є непереносимість глютену, що міститься в пшениці і ячмені. Це проявляється болями в животі і діареєю після вживання глютенвмісних продуктів, через що хворобу можна сплутати з харчовою алергією.

Діагностика і лікування

Розпізнати харчову алергію можна за характерними симптомами — вони з'являються незабаром після попадання алергену в організм. Для уточнення діагнозу проводять лабораторні дослідження (визначення рівня специфічних IgE в крові), а також елімінаційні, провокаційні і шкірні алергопроби.

Основним методом лікування і профілактики харчової алергії є елімінаційна дієта, що виключає вживання потенційно небезпечних продуктів харчування. Для зменшення симптомів, що вже з’явилися, використовують антигістамінні препарати (Тавегіл, Супрастин, Кларитин, Кетотифен, Лоратадин). Вони пригнічують утворення медіаторів алергії, тим самим усуваючи її прояви і полегшуючи самопочуття хворого.