Пієлонефрит

Пієлонефрит – це хвороба, що викликається переважно бактеріями. Запальний процес вражає чашечки, лоханки, паренхіму та канальцеву систему нирки. Пієлонефрит може бути гострим або переходити в хронічну форму, первинним або вторинним, зачіпати одну або дві нирки.

Найчастіше на пієлонефрит хворіють жінки, але з віком також збільшується число чоловіків, які страждають на цю патологію.

Причини розвитку пієлонефриту

Найчастіше всього пієлонефрит виникає в результаті активізації таких мікроорганізмів:

• стафілококи,
• кишкова паличка,
• ентерококи,
• протеї.

У розвитку інфекції зазвичай беруть участь кілька видів патогенної мікрофлори, з перебігом хвороби їх склад може змінюватися.

Серед факторів, які можуть спровокувати появу пієлонефриту:

• Проблема з сечовипусканням внаслідок тиску на сечовивідні шляхи, наприклад при розвитку аденоми простати у чоловіків, їх звуження та перегинів.
• Порушення кровообігу в області нирок.
• Загальне ослаблення імунітету.
• Перевтома, переохолодження.

Позаниркові запальні процеси, наприклад, цистит.

• Сечокам'яна хвороба.
• Цукровий діабет.
• Вагітність.

Симптоми пієлонефриту

Про розвиток пієлонефриту можуть свідчити такі ознаки:

• підвищення температури до 38-40 ° C,
• озноб, пітливість,
• біль у ділянці нирок на стороні поразки. Інтенсивність больових відчуттів може бути різною від сильної до незначної, може нести нападоподібний характер,
• зміни кольору сечі,
• напруженість черевної стінки,
• слабкість та зниження апетиту,
• головний біль.

Симптоматика пієлонефриту залежить від стадії і форми захворювання. Симптоми пієлонефриту найбільш виражено проявляються при гострому пієлонефриті. В цьому випадку характерна яскрава симптоматика з різким підвищенням температури.

При хронічному пієлонефриті температури та хворобливих відчуттів може взагалі не бути, але можуть виникати слабкість, поганий апетит, часте сечовипускання.

Ускладнення пієлонефриту

Пієлонефрит – досить небезпечне захворювання, яке здатне привести до ряду ускладнень. При ураженні обох нирок може виникнути гостра ниркова недостатність.

Також можливі сепсис, абсцес нирки, при якому орган можуть охоплювати масштабні гнійні процеси, нирка перетворюється в осередок скупчення гною.

Хронічна форма пієлонефриту може привести до хронічної ниркової недостатності, при якій порушується функціонування нирок, розвивається гіпертонія.

Для того, щоб не допустити розвитку ускладнень, захворювання потрібно своєчасно лікувати, чим раніше буде діагностовано запалення нирок, тим легше буде його позбутися.

Діагностика пієлонефриту

Для точної діагностики пієлонефриту необхідно провести наступні дослідження:

• Загальний і біохімічний аналіз крові.
• Аналіз сечі. Проводиться дослідження питомої ваги, вмісту лейкоцитів та еритроцитів, білка, визначається наявність та вид бактерій, які викликають запалення.
• УЗД нирок.
• Урографія.

Лікування пієлонефриту

Для лікування пієлонефриту застосовується комплексний підхід. Для боротьби з інфекцією в першу чергу використовуються антибіотики. Дуже важливо пройти повний курс антибіотикотерапії, щоб повністю знищити осередок інфекції. Також можуть призначатися сульфаніламідні препарати, уросептики, спазмолітики.

Призначається дієтотерапія, яка включає відмову від солоного, гострого, перченого, жирного, смаженого. Може рекомендуватися постільний режим. Також важливо провести корекцію імунітету, стежити за тим, щоб не було інтоксикації.

При хронічному пієлонефриті розробляється індивідуальний план лікування, який може бути дуже тривалим (до 1 року).

Якщо пієлонефрит виникає внаслідок механічної перешкоди відтоку сечі (наприклад, при каменях у нирках або аденомі простати), то рекомендується операція по видаленню факторів, які створюють перешкоди.

Своєчасно розпочате лікування дозволить усунути запальний процес та повністю відновити здоров'я. Підбирати лікування необхідно індивідуально, і робити це обов'язково повинен кваліфікований фахівець – лікар-уролог.