anc
Замовлення списком Замовлення списком

Очна гіпертензія

Очна гіпертензія (офтальмогіпертензія) – це стан, при якому внутрішньоочний тиск підвищений. Про появу очної гіпертензії кажуть, якщо внутрішньоочний тиск перевищує показник у 21 мм ртутного стовпа.

Очна гіпертензія може призвести до розвитку глаукоми, що своєю чергою може стати причиною погіршення зору та призвести до сліпоти.

Причини розвитку очної гіпертензії

Причинами підвищеного внутрішньоочного тиску можуть бути:

  • Стан, коли внутрішньоочної рідини виробляється більше, ніж витікає. Око наповнене внутрішньоочною рідиною, яка виробляється циліарним тілом. Внутрішньоочна рідина протікає через зіницю та наповнює передню камеру ока. Відтік очної рідини відбувається через трабекулярну мережу, яка знаходиться на периферії передньої камери. Якщо виробляється занадто багато очної рідини, тиск всередині ока може підвищуватися. Також призводити до підвищення внутрішньоочного тиску може недостатній відтік внутрішньоочної рідини.
  • Травма ока. При травмуванні очей може бути порушений баланс між виробленням внутрішньоочної рідини та її відтоком, внаслідок чого може підійматися тиск всередині ока.
  • Наслідки вживання ряду ліків. Ряд препаратів, наприклад, стероїдні, що застосовуються при лікуванні астми, сприяють тому, що тиск усередині ока підвищується.
  • Захворювання очей. Наприклад, увеїт, провокує збільшення секреції рідини, набряк трабекули та в результаті підвищення внутрішньоочного тиску.
  • Вплив токсичних речовин. До підвищення очного тиску можуть призводити, як одномоментні отруєння, так і довгостроковий вплив токсичних речовин.
  • Ендокринні порушення. Підвищення внутрішньоочного тиску може проявлятися як супутній симптом при деяких ендокринних захворюваннях, наприклад, при гіпотиреозі. Іноді очна гіпертензія розвивається у жінок в клімактеричний період.
  • Порушення головного мозку також можуть ставати причиною підвищеного внутрішньоочного тиску.

Симптоми підвищеного внутрішньоочного тиску

Офтальмогіпертензія не має яскраво виражених, характерних тільки для неї симптомів, тому виявити це захворювання самостійно дуже складно. Проте існують деякі характерні прояви:

  • погіршення чіткості сприйняття кольору,
  • підвищена стомлюваність очей,
  • часті головні болі,
  • підвищена сльозотеча,
  • «туман» перед очима.

Тривале підвищення внутрішньоочного тиску загрожує незворотними змінами трабекулярного апарату та розвитком глаукоми. В результаті можлива часткова або повна втрата зору. Щоб цього уникнути, при виявленні очної гіпертензії, потрібно обов'язково починати її лікування.

Діагностика та лікування очної гіпертензії

Для діагностики очної гіпертензії застосовують різні методики: офтальмоскопію, тонографію, тонометри, біомікроскопію очей, гоніоскопію. Після того як точний діагноз поставлений та проведена диференційна діагностика з глаукомою, при якій крім підвищення внутрішньоочного тиску присутні також деградація тканин ока та очного нерва, підбирається лікування.

Тактика лікування вибирається індивідуально з урахуванням причин підвищення внутрішньоочного тиску. Застосовуються гіпотензивні засоби, зазвичай, це β-адреноблокатори. Можуть призначатися кортикостероїди, протизапальні препарати.

Якщо відтік внутрішньоочної рідини порушений через механічні перешкоди, застосовується хірургічне лікування.

Своєчасна діагностика та лікування підвищеного внутрішньоочного тиску дозволяють нормалізувати стан і уникнути проблем із зором.