anc
Замовлення списком Замовлення списком

Поліомієліт


Поліомієліт – це інфекційне захворювання, мішенню якого стає, перш за все, центральна нервова система. Однак легкі форми хвороби можуть протікати без ураження ЦНС. Розвиток захворювання може призводити до парезів, паралічів та смерті.

Причини виникнення поліомієліту

Безпосередньою причиною розвитку поліомієліту є потрапляння в організм поліовірусу, який вражає рухові нейрони спинного мозку. Найбільш чутливі до даної інфекції діти до чотирьох років. Діти старше семи років зазвичай не хворіють на поліомієліт.

Виявлено три форми цього вірусу. Найбільш небезпечним вважається вірус поліомієліту першого типу. Саме він призводить до найбільшої кількості паралічів (в 85% від загального числа хворих). Поліовіруси можуть довгий час зберігати здатність до зараження, перебуваючи у відкритому середовищі (до 100 днів у воді та до шести місяців в калі). Вірус нормально переносить пересихання, заморожування, стійкий до кишкових соків. Руйнується вірус під впливом ультрафіолету, кип'ятіння, формаліну, хлорного вапна та хлораміну.

Поширювати захворювання може, як хвора людина, так і той, у кого вірус розвивається в безсимптомній формі. Виділяється з фекаліями та через носоглотку. Сприяти поширенню вірусу може скупченість, антисанітарія і недостатня вакцинація проти поліомієліту.

Симптоми поліомієліту

Симптоматика поліомієліту залежить від стадії розвитку захворювання та від стану імунної системи (при міцному імунітеті організм досить успішно справляється з вірусом і той не вражає нервові клітини). Захворювання може мати такі форми:

Інаппарантна або безсимптомна. Наявність вірусу можна визначити тільки після лабораторного дослідження.

Абортивна або вісцеральна. Виявляється у вигляді лихоманки, головного болю, болю в животі, діареї, нежиті, кашлю. 80% захворювань проходять в цій формі.

Менінгеальна. Протікає по типу серозного менінгіту. Супроводжується лихоманкою, головним болем, менінгеальними симптомами. Хвороба триває близько місяця і завершується одужанням.

Паралітична. Це найбільш важка форма поліомієліту, яка супроводжується підвищеною температурою, запальними процесами дихальних шляхів, диспепсією, болем у м'язах, болями в хребті, сплутаністю свідомості, судомами, втрачається рухливість нижніх кінцівок з атрофією м'язів, повною або частковою втратою міміки, порушеннями мови, ковтання і дихання. При цій формі захворювання деформуються кінцівки, розвивається клишоногість, сколіози.

Діагностика поліомієліту

Діагностувати поліомієліт досить складно. Може помилково ставиться діагноз грипу, ГРВІ, кишкової інфекції. Правильно визначити захворювання допомагають лабораторні аналізи, такі як: діагностика мазка слизу з носоглотки, аналіз фекалій. Використовуються тести ІФА, а також ПЛР аналіз для визначення типу вірусу.

Також може проводитися люмбальна пункція спинномозкової рідини, робитися електроміографія.

Лікування поліомієліту

Лікувати поліомієліт досить складно. Спеціального лікування для цього захворювання не розроблено. Однак при важкому перебігу потрібне знаходження дитини в стаціонарі. Призначаються препарати, що знімають симптоматику, вітаміни групи В, вітамін С, знеболювальні та дегідратуючі препарати, дихальні аналептики.

Після того як гострий період минув, призначаються реабілітаційні процедури, які включають масаж, електрофорез, УВЧ, лікувальну фізкультуру, підбирається спеціальне ортопедичне лікування.

Поліомієліт - дуже небезпечне захворювання, яке може приводити до інвалідизації та становити загрозу життю. Для того, щоб уникнути цієї небезпеки, треба робити дітям щеплення від поліомієліту, яке на сьогодні входить в планову вакцинацію.