Опісторхоз

Опісторхозом називають поширене паразитарне захворювання, що викликається гельмінтами класу трематоди (сисуни). Збудником хвороби є Opisthorchis felineus — плоский черв'як, що вражає жовчовивідні шляхи, жовчний міхур, печінку і підшлункову залозу у людей і деяких видів тварин. В організмі людини паразит може жити протягом багатьох років, викликаючи характерні прояви опісторхозу.

Причини

Розвиток опісторхозу обумовлений зараженням метацеркаріями опісторха — інвазивними для людини личинками паразита. Ті живуть в тілі коропових риб, таких як плотва, ялець і язь. Як правило, людина заражається при вживанні сирої, малосольної, слабопров’яленої або недостатньо просмаженої риби.

Потрапивши в кишечник людини, личинки звільняються від оболонки, після чого проникають в жовчовивідні шляхи і печінку. Там вони досягають статевої зрілості і вже через місяць починають активно виділяти яйця.

Примітно, що розвиток хвороби можуть викликати тільки метацеркарії в тілі риб. Яйця паразита, що виділяються хворою людиною, не здатні спровокувати опісторхоз у оточуючих. Розвиток яєць можливий лише в водоймах, куди вони повинні потрапити для виживання.

Симптоми

В печінки і жовчовивідних шляхах черви ведуть активну життєдіяльність, викликаючи алергічні реакції, механічне пошкодження жовчних ходів, застій жовчі та її реінфікування.

На ранніх стадіях розвитку (2-4 тижні після зараження) захворювання проявляється гострим аллергозом. При цьому у хворого підвищується температура тіла, з'являються головні і суглобові болі, висип і кашель. Пізніше хвороба набуває хронічного характеру, а людину турбують болі в правому підребер'ї і розлади травлення.

Хронічний опісторхоз може протікати в двох варіантах — холепатичному або гастродуоденопатичному. Вони суттєво розрізняються за клінічними проявами.

Для холепатичного варіанту характерні:

• відчуття тяжкості в правому підребер'ї;
• тягнучі болі в області печінки;
• періодичні напади жовчної кольки;
• диспепсичні розлади;
• збільшення печінки і жовчного міхура.

Гастродуоденопатичний варіант проявляється такими симптомами:

• болю вгорі живота і в правому підребер'ї;
• часта нудота;
• погіршення апетиту;
• регулярні запори;
• загальне погіршення самопочуття.

Слід зазначити, що холепатичний варіант перебігу частіше зустрічається у жінок і дітей старшого віку, гастродуоденопатичний — у чоловіків.

Діагностика і лікування

Найбільш достовірним і інформативним методом діагностики опісторхозу є виявлення яєць паразита в фекаліях або дуоденальному вмісті хворого.

В діагностичних цілях також можуть використовувати метод імуноферментного аналізу (ІФА). Для цього дослідження у пацієнта беруть кров з вени і перевіряють її на наявність антитіл до паразитів. Достовірність ІФА становить 70-80%, тому фахівці розцінюють даний метод як попередній, але не основний метод діагностики.

Лікування опісторхозу проводять в три етапи. Спочатку хворому призначають жовчогінні засоби, що забезпечують нормальний відтік жовчі з жовчовивідних шляхів. Після цього проводять специфічну хіміотерапію із застосуванням спеціальних протипаразитарних засобів (Празиквантел). А на фінальному етапі пацієнту проводять дезінтоксикаційну терапію, яка допомагає вивести продукти життєдіяльності і розпаду паразитів, а також призначають пробіотики. Крім цього в програму лікування можуть включати антигістамінні засоби, гепатопротектори, спазмолітики, відвари жовчогінних трав та інші патогенетичні засоби.