Неврит лицьового нерва

Невритом лицевого нерва називають одне з поширених захворювань периферичної нервової системи, для якого характерний розвиток паралічу лицьових м'язів (параліч Белла). Висока захворюваність зумовлена ​​в першу чергу невигідним анатомічним розташуванням нерва — він лежить в дуже вузькому і звивистому кістковому каналі, що робить його особливо вразливим.

З невритом лицьового нерва найчастіше стикаються люди у віці 30-50 років, причому чоловіки і жінки хворіють з однаковою частотою. Хвороба особливо небезпечна тим, що може набувати затяжного перебігу і викликати незворотні косметичні дефекти. Як показує статистика, у 30-40% людей, що перехворіли паралічем Белла, спостерігається неповне відновлення функцій мімічних м'язів, яке може зберігатися на все життя.

Причини

Причиною паралічу Белла є запальне ураження лицьового нерва з порушенням нормальної провідності його мієлінової оболонки. Це, в свою чергу, призводить до появи характерної неврологічної симптоматики у вигляді парезів і / або паралічів мімічних м'язів обличчя.

Спровокувати розвиток невриту можуть:

• травми і лікарські маніпуляції (зокрема, операції на середньому вусі);
• інфекції (поліомієліт, грип, паротит, вітряна віспа, хвороба Лайма, отит середнього вуха);
• неврологічні порушення (розсіяний склероз, міастенія, синдром Гієна-Барре);
• судинні та метаболічні порушення (цукровий діабет, дефіцит вітаміну А, останні тижні вагітності).

Симптоми невриту лицьового нерва

Для паралічу Белла характерні рухові порушення в зоні іннервації лицевого нерва. У людини з'являється асиметрія обличчя, що помітно посилюється при мімічних рухах. При повному паралічі мімічних м'язів уражена частина обличчя може застигати нерухомо. У багатьох хворих спостерігається парез кругового м'яза ока, через що вони не можуть щільно зімкнути повіки.

Тяжкість захворювання багато в чому залежить від того, наскільки сильно був пошкоджений лицевий нерв.

При поверхневому запаленні, яке поширилося лише на мієлінову оболонку, хвороба протікає відносно легко, а відновлення нервових функцій і міміки обличчя відбувається досить швидко — протягом 1-5 тижнів. Глибоке запалення, що викликає дегенерацію в самому нервовому волокні, протікає важче і часто залишає після себе залишкові явища. У кращому випадку міміка обличчя відновлюється протягом 10-15 тижнів, в гіршому — часткове порушення міміки залишається з людиною на все життя.

Діагностика і лікування

Як правило, діагноз ставлять на підставі характерної клінічної картини хвороби і вогнищевої неврологічної симптоматики. При необхідності хворому можуть робити КТ, МРТ, електронейроміографію або інші дослідження.

У гострому періоді хвороби людині призначають глюкокортикоїди, сечогінні засоби і препарати, що покращують кровообіг в стовбурі лицьового нерва. Потім, після зняття набряку і запалення, головною метою терапії стає поліпшення провідності нерва і відновлення функцій мімічних м'язів. Для цього хворому призначають трентал, препарати альфа-ліпоєвої кислоти, вітаміни групи В та інші необхідні засоби.

Щоб прискорити відновлення міміки, в програму лікування включають фізіотерапевтичні процедури, масаж і лікувальну гімнастику.