Для лікування НЕВРАСТЕНІЯ:
Скоро тут зʼявляться потрібні товари для лікування
НЕВРАСТЕНІЯ
Неврастения
Неврастенией называют распространенное неврологическое расстройство психогенного происхождения. Для него характерна патологическая слабость и повышенная утомляемость при выполнении привычной работы. У людей с неврастенией часто возникает вялость, сонливость, чувство разбитости и усталости. Из-за нехватки жизненной энергии резко снижается работоспособность и человеку становится сложно вести нормальный образ жизни.
В качестве отдельного заболевания неврастения встречается довольно редко. В современном мире гораздо чаще развиваются депрессивные, тревожные и соматоформные расстройства с признаками астении.
Всего выделяют две формы неврастении:
- Гипостеническая — характеризуется повышенной утомляемостью, падением работоспособности, дневной сонливостью и прогрессирующей истощаемостью организма. Симптомы являются стабильными и соответствуют преимущественно депрессивному диапазону аффективного спектра.
- Гиперстеническая — проявляется чрезмерной возбудимостью, вспыльчивостью, сложностями при засыпании и повышенной реактивностью. У человека преобладают тревожные симптомы и наблюдается гиперчувствительность нервной системы к внешним факторам.
Причины
В развитии неврастении играют роль одновременно предрасполагающие и провоцирующие факторы. Процесс развития болезни запускается под воздействием сильного триггера у людей, имеющих повышенную склонность к неврастеническим расстройствам.
Предрасполагающими факторами обычно выступают:
- повышенная личностная тревожность;
- чрезмерный перфекционизм (стремление к совершенству);
- сверхответственное отношение к служебным обязанностям;
- период выздоровления после тяжелых заболеваний.
Триггерным фактором, запускающим процесс развития миастении, чаще всего является хронический стресс. Причиной также могут быть повышенные психические или физические нагрузки, или же отсутствие каких-либо нагрузок на протяжении длительного времени.
Диагностические критерии
Для неврастении характерна вариабельность клинических проявлений. Наряду с характерной неврологической симптоматикой у человека могут возникать головные боли, головокружение, тошнота, повышенная чувствительность к яркому свету, шуму, громким звукам и т.д. Примечательно, что перечисленные жалобы чаще всего не проходят после отдыха, продолжая доставлять больному массу дискомфорта.
Отличить неврастению от других нервно-психических расстройств позволяют следующие диагностические критерии:
- чрезмерная утомляемость, возникающая при малейших нагрузках;
- фоновая подавленность и умеренная тревожность;
- наличие сопутствующих симптомов (как минимум двух из перечисленных): диспепсия, повышенная раздражительность, неумение расслабиться, боли в мышцах, бессонница, головные боли, головокружения.
Неврастения нередко бывает вызвана серьезными сопутствующими заболеваниями, для диагностики которых могут использовать дополнительные методы исследования.
Лечение
Борьбу с неврастенией начинают с лечения основного заболевания, вызвавшего появление астенических симптомов. Параллельно с этим больному назначают препараты, повышающие адаптационные возможности организма — адаптогены (Адаптол, Кордицепс) и энерготропные средства (Левокарнил, Элькар). Для устранения непосредственно симптомов неврастении применяют седативные и ноотропные препараты, а также транквилизаторы.
Неврастенія
Неврастенію називають поширений неврологічний розлад психогенного походження. Для нього характерна патологічна слабкість і підвищена стомлюваність при виконанні звичної роботи. У людей з неврастенію часто виникає млявість, сонливість, відчуття розбитості і втоми. Через брак життєвої енергії різко знижується працездатність і людині стає складно вести нормальний спосіб життя.
В якості окремого захворювання неврастенія зустрічається досить рідко. У сучасному світі набагато частіше розвиваються депресивні, тривожні і соматоформні розлади з ознаками астенії.
Всього виділяють дві форми неврастенії:
- Гіпостенічна — характеризується підвищеною втомлюваністю, падінням працездатності, денною сонливістю і прогресуючим виснаженням організму. Симптоми є стабільними і відповідають переважно депресивному діапазону афективного спектру.
- Гіперстенічна — проявляється надмірною збудливістю, запальністю, складнощами при засипанні і підвищеною реактивністю. У людини переважають тривожні симптоми і спостерігається гіперчутливість нервової системи до зовнішніх чинників.
Причини
В розвитку неврастенії грають роль одночасно сприяючі і провокуючі фактори. Процес розвитку хвороби запускається під впливом сильного тригера у людей, що мають підвищену схильність до неврастенічних розладів.
Сприяючими факторами зазвичай виступають:
- підвищена особистісна тривожність;
- надмірний перфекціонізм (прагнення до досконалості);
- надмірно відповідальне ставлення до службових обов'язків;
- період одужання після тяжких захворювань.
Тригерним фактором, що запускає процес розвитку неврастенії, найчастіше є хронічний стрес. Причиною також можуть бути підвищені психічні або фізичні навантаження, або ж відсутність будь-яких навантажень протягом тривалого часу.
Діагностичні критерії
Для неврастенії характерна варіабельність клінічних проявів. Поряд з характерною неврологічною симптоматикою у людини можуть виникати головні болі, запаморочення, нудота, підвищена чутливість до яскравого світла, шуму, гучних звуків і т.д. Примітно, що перераховані скарги найчастіше не проходять після відпочинку, продовжуючи доставляти хворому масу дискомфорту.
Відрізнити неврастенію від інших нервово-психічних розладів дозволяють наступні діагностичні критерії:
- надмірна втомлюваність, що виникає при найменших навантаженнях;
- фонова пригніченість і помірна тривожність;
- наявність супутніх симптомів (як мінімум двох з перерахованих): диспепсія, підвищена дратівливість, невміння розслабитися, болі в м'язах, безсоння, головні болі, запаморочення.
Неврастенія нерідко буває викликана серйозними супутніми захворюваннями, для діагностики яких можуть використовувати додаткові методи дослідження.
Лікування
Боротьбу з неврастенію починають з лікування основного захворювання, що викликало появу астенічних симптомів. Паралельно з цим хворому призначають препарати, що підвищують адаптаційні можливості організму — адаптогени (Адаптол, Кордицепс) і енерготропні засоби (Левокарніл, Елькар). Для усунення безпосередньо симптомів неврастенії застосовують седативні і ноотропні препарати, а також транквілізатори.