Невралгія трійчастого нерва

Невралгією трійчастого нерва називають серйозне захворювання периферичної нервової системи, для якого характерні приступи високоінтенсивних стріляючих болей в області іннервації гілок трійчастого нерва. Як правило, хвороба має хронічний перебіг з чергуванням ремісій і загострень.

Невралгія трійчастого нерва проявляється в основному у людей старше 50 років, проте захворіти нею можуть і особи працездатного віку. Примітно, що жінки страждають на хворобу набагато частіше чоловіків. У більшості випадків (70%) в патологічний процес втягується правий трійчастий нерв, набагато рідше (28%) — лівий. Двостороння невралгія зустрічається вкрай рідко — всього в 2% випадків.

Причини

Залежно від механізму розвитку невралгія буває первинною (або класичною) і вторинною (симптоматичною). Перша частіше всього розвивається в результаті здавлення корінця трійчастого нерва однією з артерій головного мозку, що призводить до демієлінізації нерва і появи характерного больового синдрому.

Вторинна невралгія зазвичай є однією зі складових інших хвороб центральної нервової системи.

Найчастіше її викликають:

• демієлінізуючі захворювання ЦНС (синдром Гієна-Барре, розсіяний склероз, мієлопатія і т.д.);
• пухлини в області мозочка;
• інфаркти стовбура мозку;
• судинні аневризми;
• саркоїдоз;
• цитомегаловірусна інфекція;
• травми і хірургічні втручання.

Невралгія трійчастого нерва є одним із частих ускладнень стоматологічних захворювань та стоматологічних втручань. Як показує практика, вона розвивається у 8-15% таких пацієнтів.

Симптоми невралгії трійчастого нерва

Для гострого нападу класичної невралгії характерна типова клінічна картина, що дозволяє з легкістю розпізнати патологію. Захворювання проявляється короткими, але дуже інтенсивними болями, зазвичай лише з одного боку обличчя.

Головні особливості больового синдрому:

• болю стріляючого характеру, які самі хворі часто порівнюють з ударами електричного струму;
• невелика тривалість нападів (зазвичай 10-15 секунд, іноді до однієї-двох хвилин);
• наявність пауз між нападами, тривалість яких може коливатися від декількох хвилин до кількох годин або навіть діб;
• постійна локалізація болю, яка не змінюється протягом багатьох років;
• постійна спрямованість болів — як правило, вони з'являються в одній частині обличчя та іррадіюють в іншу.

Для невралгії трійчастого нерва характерна наявність так званих тригерних факторів — певних умов або дій, які провокують появу нападів болю. Найчастіше це чистка зубів, ранкове умивання, жування або звичайні розмови. У момент нападу людина зазвичай завмирає в тій самій позі, в якій її наздогнав біль.

Діагностика і лікування

Для діагностики невралгії використовують візуалізуючі методи (МРТ і КТ), що дозволяють виявити демієлінізуючі та запальні процеси, пухлини, кісти, цереброваскулярні захворювання, аномалії розвитку і т.д. За допомогою даних методик лікарі мають змогу знайти причину невралгії і надалі вибрати оптимальну тактику лікування.

Невралгію трійчастого нерва лікують з урахуванням основного захворювання, додатково включаючи в схему терапії симптоматичні засоби для полегшення самопочуття хворого. Як правило, людині призначають антиконвульсанти (Габапентин, Прегабалін), кортикостероїди (Преднізолон, Дексаметазон), нестероїдні протизапальні засоби (Пенталгін, Седалгін), вітаміни групи В (Тіамін, Ціанокобаламін, Мільгамма), ліпоєву кислоту (Берлітіон, Тіоктацид).

Для купірування яскраво вираженого больового синдрому також можуть використовувати медикаментозні блокади з кортикостероїдами, анальгетиками і вітамінами (наприклад, Кеналог 40 + Лідокаїн + вітамін В12).

При відсутності ефекту від консервативної терапії протягом 3-4 місяців можуть вдаватися до хірургічного втручання. Найчастіше хворим виконують мікроваскулярну декомпресію корінця трійчастого нерва.