Безкоштовна лінія 5900Безкоштовна лінія
Замовлення списком Замовлення списком
anc

Невралгия тройничного нерва

Невралгией тройничного нерва называют серьезное заболевание периферической нервной системы, для которого характерны приступы высокоинтенсивной стреляющей боли в области иннервации веток тройничного нерва. Как правило, болезнь имеет хроническое течение с чередованием ремиссий и обострений.

Невралгия тройничного нерва проявляется в основном у людей старше 50 лет, однако заболеть ею могут и лица трудоспособного возраста. Примечательно, что женщины страдают болезнью гораздо чаще мужчин. В большинстве случаев (70%) в патологический процесс вовлекается правый тройничный нерв, гораздо реже (28%) — левый. Двусторонняя невралгия встречается крайне редко — всего в 2% случаев.

Причины

В зависимости от механизма развития невралгия бывает первичной (или классической) и вторичной (симптоматической). Первая чаще всего развивается в результате сдавления корешка тройничного нерва одной из артерий головного мозга, что приводит к демиелинизации нерва и появлению характерного болевого синдрома.

Вторичная невралгия обычно является одной из составляющих других болезней центральной нервной системы.

Чаще всего ее вызывают:

  • демиелинизирующие заболевания ЦНС (синдром Гийена-Барре, рассеянный склероз, миелопатии и т.д.);
  • опухоли мозжечковой области;
  • инфаркты ствола мозга;
  • сосудистые аневризмы;
  • саркоидоз;
  • цитомегаловирусная инфекция;
  • травмы и хирургические вмешательства.

Невралгия тройничного нерва является одним из частых осложнений стоматологических заболеваний и стоматологических вмешательств. Как показывает практика, она развивается у 8-15% таких пациентов.

Симптомы

Для острого приступа классической невралгии характерна типичная клиническая картина, позволяющая с легкостью распознать патологию. Заболевание проявляется короткими, но очень интенсивными болями, обычно только с одной стороны лица.

Главные особенности болевого синдрома:

  • боли стреляющего характера, которые сами больные часто сравнивают с ударами электрического тока;
  • небольшая длительность приступов (обычно 10-15 секунд, иногда до одной-двух минут);
  • наличие пауз между приступами, продолжительность которых может колебаться от нескольких минут до нескольких часов или даже суток;
  • постоянная локализация болей, которая не меняется в течение многих лет;
  • постоянная направленность болей — как правило, они появляются в одной части лица и иррадиируют в другую.

Для невралгии тройничного нерва характерно наличие так называемых триггерных факторов — определенных условий или действий, которые провоцируют появление приступов боли. Чаще всего это чистка зубов, утреннее умывание, жевание или обычные разговоры. В момент приступа человек обычно замирает в той самой позе, в которой его настигла боль.

Диагностика и лечение

Для диагностики невралгии используют визуализирующие методы (МРТ и КТ), позволяющие обнаружить демиелинизирующие и воспалительные процессы, опухоли, кисты, цереброваскулярные заболевания, аномалии развития и т.д. С помощью данных методик врачи имеют возможности найти причину невралгии и в дальнейшем выбрать оптимальную тактику лечения.

Невралгию тройничного нерва лечат с учетом основного заболевания, дополнительно включая в схему терапии симптоматические средства для облегчения самочувствия больного. Как правило, человеку назначают антиконвульсанты (Габапентин, Прегабалин), кортикостероиды (Преднизолон, Дексаметазон), нестероидные противовоспалительные средства (Пенталгин, Седалгин), витамины группы В (Тиамин, Цианокобаламин, Мильгамма), липоевую кислоту (Берлитион, Тиоктацид).

Для купирования ярко выраженного болевого синдрома также могут использовать медикаментозные блокады с кортикостероидами, анальгетиками и витаминами (например, Кеналог 40 + Лидокаин + витамин В12).

При отсутствии эффекта от консервативной терапии в течение 3-4 месяцев могут прибегать к хирургическому вмешательству. Чаще всего больным выполняют микроваскулярную декомпрессию корешка тройничного нерва.

Невралгія трійчастого нерва

Невралгією трійчастого нерва називають серйозне захворювання периферичної нервової системи, для якого характерні приступи високоінтенсивних стріляючих болей в області іннервації гілок трійчастого нерва. Як правило, хвороба має хронічний перебіг з чергуванням ремісій і загострень.

Невралгія трійчастого нерва проявляється в основному у людей старше 50 років, проте захворіти нею можуть і особи працездатного віку. Примітно, що жінки страждають на хворобу набагато частіше чоловіків. У більшості випадків (70%) в патологічний процес втягується правий трійчастий нерв, набагато рідше (28%) — лівий. Двостороння невралгія зустрічається вкрай рідко — всього в 2% випадків.

Причини

Залежно від механізму розвитку невралгія буває первинною (або класичною) і вторинною (симптоматичною). Перша частіше всього розвивається в результаті здавлення корінця трійчастого нерва однією з артерій головного мозку, що призводить до демієлінізації нерва і появи характерного больового синдрому.

Вторинна невралгія зазвичай є однією зі складових інших хвороб центральної нервової системи.

Найчастіше її викликають:

  • демієлінізуючі захворювання ЦНС (синдром Гієна-Барре, розсіяний склероз, мієлопатія і т.д.);
  • пухлини в області мозочка;
  • інфаркти стовбура мозку;
  • судинні аневризми;
  • саркоїдоз;
  • цитомегаловірусна інфекція;
  • травми і хірургічні втручання.

Невралгія трійчастого нерва є одним із частих ускладнень стоматологічних захворювань та стоматологічних втручань. Як показує практика, вона розвивається у 8-15% таких пацієнтів.

Симптоми

Для гострого нападу класичної невралгії характерна типова клінічна картина, що дозволяє з легкістю розпізнати патологію. Захворювання проявляється короткими, але дуже інтенсивними болями, зазвичай лише з одного боку обличчя.

Головні особливості больового синдрому:

  • болю стріляючого характеру, які самі хворі часто порівнюють з ударами електричного струму;
  • невелика тривалість нападів (зазвичай 10-15 секунд, іноді до однієї-двох хвилин);
  • наявність пауз між нападами, тривалість яких може коливатися від декількох хвилин до кількох годин або навіть діб;
  • постійна локалізація болю, яка не змінюється протягом багатьох років;
  • постійна спрямованість болів — як правило, вони з'являються в одній частині обличчя та іррадіюють в іншу.

Для невралгії трійчастого нерва характерна наявність так званих тригерних факторів — певних умов або дій, які провокують появу нападів болю. Найчастіше це чистка зубів, ранкове умивання, жування або звичайні розмови. У момент нападу людина зазвичай завмирає в тій самій позі, в якій її наздогнав біль.

Діагностика і лікування

Для діагностики невралгії використовують візуалізуючі методи (МРТ і КТ), що дозволяють виявити демієлінізуючі та запальні процеси, пухлини, кісти, цереброваскулярні захворювання, аномалії розвитку і т.д. За допомогою даних методик лікарі мають змогу знайти причину невралгії і надалі вибрати оптимальну тактику лікування.

Невралгію трійчастого нерва лікують з урахуванням основного захворювання, додатково включаючи в схему терапії симптоматичні засоби для полегшення самопочуття хворого. Як правило, людині призначають антиконвульсанти (Габапентин, Прегабалін), кортикостероїди (Преднізолон, Дексаметазон), нестероїдні протизапальні засоби (Пенталгін, Седалгін), вітаміни групи В (Тіамін, Ціанокобаламін, Мільгамма), ліпоєву кислоту (Берлітіон, Тіоктацид).

Для купірування яскраво вираженого больового синдрому також можуть використовувати медикаментозні блокади з кортикостероїдами, анальгетиками і вітамінами (наприклад, Кеналог 40 + Лідокаїн + вітамін В12).

При відсутності ефекту від консервативної терапії протягом 3-4 місяців можуть вдаватися до хірургічного втручання. Найчастіше хворим виконують мікроваскулярну декомпресію корінця трійчастого нерва.

Для лікування НЕВРАЛГІЯ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА: