Безкоштовна лінія 5900Безкоштовна лінія
Замовлення списком Замовлення списком
anc

Міома

Міомою називають доброякісне гормонозалежне новоутворення, яке утворюється в м'язовому шарі матки. З проблемою найчастіше стикаються жінки репродуктивного віку і в період пременопаузи — пік захворюваності припадає на вік 35-45 років. За статистикою, міома матки є однією з найбільш частих гінекологічних патологій, поступаючись по частоті розвитку лише запальним захворюванням геніталій.

Причини

Незважаючи на велику поширеність міоми, причини її появи все ще залишаються до кінця не ясними. Вважається, що ключову роль у формуванні пухлини відіграє гормон прогестерон — саме він разом з естрадіолом виступає фізіологічним регулятором росту міоми.

Ризик розвитку міоми підвищують наступні фактори:

  • вік (репродуктивний і пременопауза);
  • обтяжена спадковість;
  • приналежність до афроамериканської раси;
  • прийом комбінованих оральних контрацептивів;
  • гормональна менопаузальна терапія;
  • хронічні запальні захворювання статевих органів;
  • підвищений артеріальний тиск;
  • вживання в їжу великої кількості червоного м'яса;
  • зловживання алкоголем.

Важливу роль у розвитку міоми матки грають і генні мутації — їх виявляють майже у 90% жінок з даною патологією.

Симптоми

Зовнішні прояви хвороби і їх вираженість залежать від ряду факторів, в першу чергу - від віку жінки, розміру і локалізації пухлини. Слід зазначити, що захворювання також може протікати безсимптомно і виявлятися випадково, під час профілактичних оглядів.

Найбільш часті симптоми міоми:

  • тривалі рясні менструації;
  • маткові кровотечі;
  • болі внизу живота і в області попереку;
  • прискорене сечовипускання;
  • порушення функцій сусідніх органів;
  • психоемоційні порушення.

У жінок з міомою матки часто виявляють супутні захворювання молочних залоз, серцево-судинної і травної систем, щитовидки і т.д. Хвороба також нерідко супроводжується ожирінням і неврозами.

Діагностика

Запідозрити міому можна вже під час гінекологічного обстеження, коли лікар виявляє у жінки збільшену, деформовану матку. Для підтвердження діагнозу застосовують метод УЗД, який дозволяє візуалізувати міоматозного вузли і порушення нормальної структури міометрія. При плануванні хірургічного втручання хворій також можуть робити МРТ з метою уточнення локалізації і розмірів міоми.

Лікування

Тактика лікування хвороби залежить від багатьох факторів: віку жінки, розміру пухлини, кількості і розташування міоматозних вузлів, ризику малігнізації, репродуктивних цілей, прагнення до збереження матки і т.д. У деяких випадках хворобу можуть лікувати медикаментозно, із застосуванням селективних модуляторів рецепторів прогестерону (азопрісніл, уліпристала ацетат), антигестагенів (міфепристон) і агоністів прогестерону (гестагени).

При тяжкому перебігу хвороби і високому ризик ускладнень фахівці віддають перевагу хірургічному лікуванню міоми. В такому випадку хворим роблять тотальну або субтотальної гістеректомію — видалення матки.

Для лікування МІОМА: