Міастенія

Міастенія – це захворювання, при якому уражаються нервово-м'язові структури, що призводить до слабкості м'язів. Патологія найчастіше вражає м'язи очей, лице, жувальні м'язи, але можуть залучатися й інші м'язові структури.

Перебіг хвороби може бути з періодами загострення та ремісії. Деякі форми захворювання несуть загрозу життю.

Причини виникнення міастенії

Міастенія належить до аутоімунних захворювань. При розвитку цієї патології уражаються нервові рецептори м'язових волокон. Відбувається блокування нервового імпульсу, переданого по м'язовій клітці, в результаті чого м'язи перестають нормально функціонувати.

Причинами розвитку патології можуть бути спадковість, гіпертрофія вилочкової залози, тімома.

У деяких випадках міастенія може виникати на тлі ряду інших захворювань, таких як склеродермія, дерматомікоз, онкологічні захворювання та навіть ГРЗ.

Симптоми міастенії

Симптоматика міастенії може дещо відрізнятися в залежності від того, які групи м'язів уражені хворобою.

Найбільш поширені симптоми міастенії:

• загальна слабкістьі стомлюваність,
• погіршення дикції,
• опущення верхньої повіки,
• проблеми при фокусуванні погляду,
• косоокість,
• відчуття, що в очах двоїться,
• погіршення роботи лицьових, ковтальних та жувальних м'язів,
• болі в м'язах.

Якщо виникла очна форма, то уражаються м'язи очей та вік. Характерний симптом цієї форми – опущення повік, яке зазвичай сильніше помітно у вечорі.

У разі, коли в процес втягнута жувальна та лицьова мускулатура, з часом мова стає все менш розбірливо, все складніше стає жувати, особливо щось тверде, з'являються проблеми з ковтанням.

Найнебезпечніший вид міастенії - генералізована форма. В цьому випадку можуть вражатися всі групи м'язів, в тому числі й дихальні м'язи. При прогресуванні хвороби можуть виникати проблеми з диханням та є ризик смертельного результату.

Міастенія може прогресувати швидко або повільно. Можливі міастенічні кризи, коли симптоми різко погіршуються, а потім настає період ремісії.

Якщо ж хвороба тривалий час проявляється характерною симптоматикою, але без погіршення, то говорять про міастенічний стан.

Діагностика міастенії

Діагностика міастенії включає аналізи скарг пацієнта, його огляд та обстеження. Найчастіше обстеження при міастенії містить:

• електроміографію,
• лабораторні аналізи,
• прозериновий тест,
• КТ середостіння.

Прозериновий тест являє собою введення під шкіру ліків, які здатні на час поліпшити роботу м'язів. Робиться перевірка м'язової роботи до і після введення препарату.

Важливо поставити точний діагноз, виключивши інші нейром'язові патології, які можуть дати схожі симптоми.

Лікування міастенії

Повністю вилікуватися від міастенії, на жаль, неможливо. Але можна за допомогою вірно підібраного лікування досягти тривалої ремісії.

Тактика лікування підбирається індивідуально в залежності від форми захворювання та ступеня його активізації. Найчастіше для лікування міастенії застосовують цитостатики, гормональні препарати, калій, імуноглобулін. Досить ефективним є плазмаферез.

Якщо причиною розвитку міастенії є захворювання вилочкової залози, то необхідно проводити лікування цих захворювань.

Людям з міастенією потрібно особливо дбайливо ставитися до здоров'я. Уникати тривалого перебування на сонці, не допускати фізичних перевантажень. Дуже обережно потрібно ставитися до нових ліків та завжди консультуватися з лікарем, тому що деякі препарати протипоказані при міастенії.