Лімфома

Термін лімфома застосується до групи злоякісних захворювань, які зачіпають лімфатичні тканини. Для розвитку цих патологій характерно збільшення лімфатичних вузлів, але можуть вражатися також внутрішні органи за умови надмірного розмноження в них пухлинних лімфоцитів.

Більшість видів лімфом досить агресивні та швидко дають метастази, однак при своєчасному виявленні захворювання і правильному лікуванні прогнози можуть бути досить оптимістичними.

Види лімфоми

На сьогодні диференційовано досить багато видів лімфом. Проте все лімфоми ділять на дві основні групи: лімфому Ходжкіна та неходжкінські лімфоми.

• Лімфома Ходжкіна (лімфогранулематоз, злоякісна гранульома). Група лімфом, при яких уражаються В-лімфоцити. Лімфоми Ходжкіна досить агресивні, але при цьому добре піддаються лікуванню.
• Неходжкінські лімфоми. Вражають як В-, так і Т-лімфоцити. Виявлено 30 підтипів неходжінских лімфом. Велика частина з яких мають меншу агресивність, ніж лімфоми Ходжкіна. Однак ці лімфоми гірше піддаються лікуванню.

Причини виникнення лімфоми

Точні причини розвитку лімфом досі не вивчені. Серед чинників, які можуть сприяти розвитку захворювань цієї групи:

• Вік старше 55 років. Лімфоми найчастіше реєструються в літньому віці, хоча можуть зустрічатися і у більш молодих людей, в тому числі й у дітей.
• Спадкова схильність.
• Вірусні захворювання. Імовірність розвитку лімфом підвищується у ВІЛ-інфікованих, при наявності вірусу гепатиту, при захворюванні на мононуклеоз та при ряді інших інфекцій.
• Автоімунні захворювання.
• Вживання препаратів, що пригнічують імунітет, наприклад, при проведенні хімієтерапії.
• Контакти з деякими хімічними речовинами. Імовірність розвитку лімфоми вище у людей, які контактують з пестицидами, гербіцидами, бензолом.

Симптоми лімфоми

Характерні симптоми лімфоми:

• підвищена пітливість,
• загальна слабкість,
• підвищення температури,
• збільшення лімфовузлів.

Лімфовузли збільшуються не завжди, а в разі збільшення, як правило, безболісні навпомацки.

Крім того, можуть виникати інші симптоми, які залежать від місця розташування пухлини. Наприклад, якщо місце локалізації хвороби грудна клітина - можуть з'явитися задишка та кашель, якщо черевна порожнина - можуть виникнути нудота, біль в животі та інші порушення в роботі шлунково-кишкового тракту.

Діагностика лімфоми

Для діагностики лімфоми зазвичай потрібне комплексне обстеження. Точний діагноз з визначенням різновиду захворювання ставлять після того, як буде вивчений зразок лімфоїдної тканини.

Для того, щоб виявити, які органи та лімфовузли вражені, застосовуються: рентген, комп'ютерна томографія, МРТ, сцинтиграфія та інші методи дослідження.

Лікування лімфоми

Лікування лімфом підбирається завжди в індивідуальному порядку, обов'язково враховується різновид захворювання, ступінь його агресивності, вік пацієнта, його загальний стан здоров'я, ступінь ураження організму.

Деякі лімфоми з низькою агресивністю вимагають спостереження, при їх виявленні може навіть не призначатися лікування. Однак в більшості випадків, терапія все-таки необхідна, і чим раніше буде застосовано лікування, тим вищі шанси на відновлення здоров'я.

Якщо лімфома локалізована в одному місці, може призначатися променева терапія або хірургічне втручання. При генералізованих формах (коли вражені різні органи і лімфовузли в різних частинах тіла), призначається хімієтерапія.

Сучасна медицина також пропонує використовувати для деяких видів лімфом таргетну терапію. Це більш прицільне лікування, при якому використовуються ліки, що впливають точково на пухлинні клітини, це дозволяє отримувати хороші результати у лікуванні.