Безкоштовна лінія 5900Безкоштовна лінія
Замовлення списком Замовлення списком
anc

Хламідіоз

Хламідіозом називають одне з найбільш поширених захворювань, що передаються статевим шляхом. За статистикою, ним щорічно заражається близько 90 млн осіб в світі. З проблемою найчастіше стикаються молоді сексуально активні люди, а пік захворюваності припадає на вік 25 років. Хламідійна інфекція особливо небезпечна своїми ускладненнями. У 40% жінок, які не отримали своєчасного лікування, вона викликає запальні захворювання органів малого таза, а у кожної четвертої з постраждалих — безпліддя.

Загальні відомості

Хламідії є грамнегативними внутрішньоклітинними мікроорганізмами, що здатні вражати цілий ряд органів і систем, включаючи сечостатеву. Викликані ними захворювання мають тенденцію до хронічного перебігу і часто призводять до серйозних ускладнень. У клінічній практиці нерідко зустрічаються безсимптомні і малосимптомні форми хламідіозу, що представляють великі труднощі в діагностиці.

Хламідійна інфекція часто асоціюється з іншими ІПСШ — гонорею, трихомоніазом, сифілісом, гарднерельозом, а також іншими патогенними і умовно-патогенними мікроорганізмами. Слід зазначити, що хламідії схильні до тривалої персистенції в організмі людини. Вони можуть жити там протягом десятиліть або всього життя, зберігаючи патогенні властивості. Персистенція збудника призводить до важких патологічних змін в сечостатевій системі хворого.

Причини

Головною і єдиною причиною розвитку хламідіозу є зараження збудником інфекції. Хламідії передаються від людини до людини, найчастіше статевим шляхом. Інфікування можливе при незахищеному статевому акті, а також орально-генітальних та генітально-анальних контактах. У різних випадках інфекція може передаватися нестатевим шляхом, через предмети побуту та особистої гігієни.

Фактори ризику хламідіозу:

  • молодий вік жінки;
  • велика кількість статевих партнерів;
  • низький соціальний статус;
  • прийом оральних контрацептивів;
  • наявність інших ІПСШ.

Хламідіоз також може передаватися вертикальним шляхом, дитині від хворої матері. В такому випадку зараження відбувається через плаценту або інтранатально — під час пологів.

Симптоми і перебіг

Для хламідіозу найбільш характерний первинно хронічний перебіг, зі слабко вираженою клінічною симптоматикою і масивним ураженням внутрішніх статевих органів. У багатьох хворих спостерігається виражена невідповідність між зовнішніми проявами і ступенем деструктивних змін в сечостатевій системі.

При хламідіозі може вражатися як нижній, так і верхній відділ урогенітального тракту (у разі висхідної інфекції). У жінок можуть розвиватися хламідійні уретрити, парауретрити, ендоцервіцити, ендометрити, сальпінгіти, сальпінгоофорити і т.д. У чоловіків з хламідійною інфекцією можуть розвиватися уретрити, простатити, везикуліти, орхоепідідіміти та інші запальні захворювання внутрішніх статевих органів.

Діагностика і лікування

Сьогодні для діагностики хламідіозу використовують переважно молекулярно-генетичні та імунологічні методи дослідження: ІФА, ПЛР, культуральний метод (посів на хламідії). За допомогою останньої методики також визначають чутливість мікроорганізмів до антибіотиків, що в подальшому дозволяє підібрати найбільш ефективну схему лікування.

Для боротьби із захворюванням використовують антибіотики в комбінації з імуномодуляторами, пробіотиками, гепатопротекторами, протигрибковими та іншими необхідними засобами. Антибіотиками вибору при хламідіозі є Джозамицин і Доксиціклін — саме їх найчастіше призначають хворим.

Для лікування ХЛАМІДІОЗ: