в наявності в 190 аптеках
в наявності в 189 аптеках
в наявності в 188 аптеках
в наявності в 187 аптеках
в наявності в 187 аптеках
в наявності в 186 аптеках
в наявності в 186 аптеках
в наявності в 186 аптеках
в наявності в 190 аптеках
в наявності в 189 аптеках
в наявності в 188 аптеках
в наявності в 187 аптеках
в наявності в 187 аптеках
в наявності в 186 аптеках
в наявності в 186 аптеках
в наявності в 186 аптеках
Кандидозом називають поширене захворювання грибкової етіології, що вражає переважно слизову оболонку зовнішніх і внутрішніх статевих органів у жінок. Набагато рідше в патологічний процес втягуються органи шлунково-кишкового тракту, ротова порожнина, шкіра, слизова оболонка бронхів, паренхіматозні органи і т.д. У людей з різко ослабленим імунітетом кандидоз може супроводжуватися генерализацією інфекції, тобто її поширенням по всьому організму.
Слід зазначити, що кандидоз є одним з найбільш поширених запальних захворювань жіночих геніталій, складаючи 30-40% в структурі інфекційної патології нижнього статевого тракту. А протягом життя з даною проблемою стикається не менше 75% жінок.
Ключовою причиною розвитку кандидозу є активізація дріжджоподібних грибків роду Candida, які є представниками умовно-патогенної мікрофлори людини. У нормі вони живуть в організмі в невеликих кількостях, проте під впливом провокуючих чинників починають інтенсивно розмножуватися, викликаючи розвиток патологічного процесу.
Фактори, що призводять до розвитку кандидозу:
При кандидозі самі грибки не змінюють своїх властивостей, замість цього змінюються властивості організму жінки. На фоні зниженого місцевої захисту мікроорганізми безперешкодно проникають всередину тканин і починають паразитувати в них. Зовні це проявляється характерними симптомами кандидозу.
Клінічна картина кандидозу залежить від того, в якому місці локалізується вогнище захворювання. При кандидозі статевих органів уражається слизова оболонка піхви, ротової порожнини — слизова оболонка рота і т.д. Однак загальним для всіх видів кандидозу є запалення, почервоніння і набряк слизової, а також поява вогнищ білого творожистого нальоту. Разом з тим хворих турбують свербіж і дискомфорт в зоні ураження.
Сам по собі кандидоз не є небезпечним, проте при тривалій відсутності лікування він може викликати серйозні ускладнення. Зокрема, у жінок репродуктивного віку він може приводити до безпліддя, а у вагітних — до важких пороків розвитку плода.
Основним методом діагностики кандидозу є мікроскопія мазка, взятого з уражених ділянок шкіри або слизових оболонок. У діагностичних цілях також можуть використовуватися культуральні методи (посів патологічного матеріалу на живильні середовища), імуноферментний аналіз (ІФА), полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) та деякі інші дослідження.
Для лікування кандидозу використовують протигрибкові засоби переважно локальної дії. У більшості випадків вони зупиняють ріст і розмноження грибків, полегшують неприємні відчуття і сприяють швидкому відновленню уражених тканин. При неефективності локальної терапії хворим можуть призначати протигрибкові препарати системної дії.