Гіменолепідоз

Гіменолепідозом називають поширене паразитарне захворювання, що викликається карликовим ціп'яком (Hymenolepis nana). Черв'як паразитує в тонкому кишечнику людини, викликаючи розлади травлення і неврологічні порушення. Згодом у хворого з гіменолепідозом може розвиватися зневоднення, кахексія і анемія.

Причини

Причиною розвитку гіменолепідозу є зараження карликовим ціп'яком. Воно відбувається тоді, коли здорова людина заковтує яйця паразита. Зараження може відбуватися через інфіковану їжу, брудні руки, пил, воду, загальні предмети побуту. Джерелом інфекції завжди виступає людина, хвора на гіменолепідоз. Разом з фекаліями він виділяє яйця в зовнішнє середовище, де ті можуть потрапляти на дверні ручки, продукти харчування, дитячі іграшки і т.д.

Слід зазначити, що гіменолепідозом найчастіше хворіють діти у віці 5-14 років, що можна пояснити недостатньо привитими гігієнічними навичками та недостатньою зрілістю імунної системи. Дитина може заразитися хворобою в дитячому садку, школі або в сім'ї, члени якої хворіють гіменолепідозом.

Потрапивши в організм людини, яйця Hymenolepis nana звільняються від оболонок і присмоктуються до стінок тонкої кишки, де активно ростуть і розвиваються. Через кілька днів гельмінти виходять в просвіт кишечника і прикріплюються тепер уже до стінки товстої кишки. У товстому кишечнику паразити перетворюються в зрілі особини. Тепер вони починають виділяти яйця, через що людина стає заразною для оточуючих.

Симптоми

Оскільки карликовий ціп'як вражає тонкий і товстий кишечник, гименолепидоз проявляється симптомами з боку шлунково-кишкового тракту.

Найчастіше хворих турбують:

• болю вгорі живота або по всьому животі;
• погіршення апетиту;
• періодична нудота;
• регулярні проноси;
• зміна характеру стулу — поява гнильного запаху, залишків неперетравленої їжі, слизу, крові.

Перераховані симптоми зазвичай поєднуються з неврологічними порушеннями, такими як головні болі, запаморочення, підвищена стомлюваність, млявість, апатія, дратівливість, погіршення пам'яті і т.д. При тяжкому перебігу хвороби у людини також може порушуватися робота печінки, що проявляється відчуттям тяжкості та болями в правому підребер'ї, гіркотою в роті, підвищенням температури тіла, блювотою і т.д.

Діагностика і лікування

Найбільш достовірним і інформативним методом діагностики гіменолепідозу є мікроскопічне дослідження калу з метою виявлення яєць Hymenolepis nana. Оскільки яйця паразита дуже швидко руйнуються у зовнішньому середовищі, для дослідження беруть тільки свіжий кал, взятий не пізніше, ніж через кілька годин з моменту виділення.

Слід зазначити, що виділення яєць відбувається циклічно, що пояснюється зміною поколінь гельмінтів. Через це при одноразовому отриманні негативного результату дослідження роблять повторно не менше 3-х разів, з інтервалами в два-три тижні.

Лікування гіменолепідозу проводять комплексно, призначаючи хворим протиглистні препарати (Празиквантел) разом із засобами для симптоматичної терапії. Найчастіше хворих госпіталізують в стаціонар. Після проходження курсу лікування пацієнти залишаються під наглядом фахівців не менше шести місяців. При цьому їм щомісяця проводять контрольні дослідження фекалій на предмет наявності яєць гельмінта.