Гонорея (Трипер)

Гонореєю називають одну з найпоширеніших урогенітальних інфекцій, що передаються статевим шляхом. Збудником захворювання є Neisseria gonorrhoeae — грамнегативна бактерія, яка поширюється від людини до людини при статевому акті, а також при орогенітальних і аногенітальних сексуальних контактах. Ймовірність передачі інфекції від чоловіка до жінки при вагінальному проникненні становить понад 90%. Що стосується поширення бактерій від жінки до чоловіка — цей відсоток значно нижчий.

У народі гонорею також називають тріпером.

Причини гонореї

Єдиною причиною розвитку гонореї є зараження гонококами — специфічними збудниками захворювання. Головним фактором ризику інфікування є незахищений статевий акт: інтимна близькість без використання бар'єрної контрацепції, оральні ласки партнера і т.д. Слід зазначити, що в більшості випадків уникнути зараження не допомагає ні міцний імунітет, ні посилена турбота про власне здоров'я.

Згідно з даними багаторічних спостережень, з гонореєю найчастіше стикаються молоді люди у віці 18-25 років. У більшості випадків хворобу виявляють у осіб, які часто змінюють статевих партнерів або нехтують використанням бар'єрних методів контрацепції.

Симптоми гонореї і її перебіг

Найчастіше гонококова інфекція вражає нижні відділи сечостатевих шляхів, що призводить до розвитку хронічного бактеріального вагініту, уретриту, епідидиміту, простатиту і т.д.

Іноді гонорея вражає і інші органи:

• сечовий міхур, сечоводи і нирки;
• шийку матки, матку, фаллопієві труби, яєчники;
• кон'юнктиву ока;
• глотку і пряму кишку (при оральних і анальних контактах);
• суглоби, шкіру, сухожилля, серце (при дисемінованій гонорейній інфекції).

Слід зазначити, що приблизно в половині випадків хвороба протікає безсимптомно, особливо на початкових стадіях розвитку. Це ускладнює діагностику і робить захворювання особливо небезпечним. При тривалій відсутності лікування у хворих можуть розвиватися серйозні ускладнення.

У разі гострого перебігу гонорея проявляється відчуттям печіння при сечовипусканні, болем під час статевого акту, а також появою жовтих або зелених виділень з піхви / статевого члена.

При поширенні інфекції у хворих з'являються симптоми, які вказують на ураження тих чи інших органів. У чоловіків можуть спостерігатися дизурія, біль при сечовипусканні, гнійні виділення з уретри, болі в яєчках, попереку і т.д. Жінок можуть турбувати неприємні відчуття внизу живота, які свідчать про запалення органів верхнього відділу статевого тракту. Якщо інфекція перейшла на очі, суглоби або шкіру, у хворих спостерігаються симптоми артриту, кон'юнктивіту, дерматиту і т.д.

Ускладнення

Найбільш небезпечними ускладненнями гонореї є непрохідність маткових труб, безпліддя, викидні і передчасні пологи. До їх розвитку призводять довгостроково перебігаючі сальпінгіти і сальпінгоофорити, які розвиваються у 10-20% хворих жінок. Набагато рідше гонорея ускладнюється реактивним артритом, іридоциклітом, перикардитом, ендокардитом, менінгітом і т.д.

Діагностика і лікування гонореї

Діагноз зазвичай ставлять на підставі клінічної картини хвороби і даних лабораторних методів дослідження. Найбільш інформативними тестами на гонококову інфекцію є ПЛР і посів виділень з піхви, прямої кишки, уретри, цервікального каналу і т.д. При хронічному перебігу також застосовують метод провокації Пірогеналом.

Основним і єдиним методом лікування гонореї є антибіотикотерапія. Для того, щоб повністю позбутися хвороби, зазвичай вистачає курсу антибіотиків. Лікарські препарати підбирає лікар-дерматовенеролог після повноцінного обстеження пацієнта.