Гангрена – це патологія, яка характеризується некротичними процесами та відмиранням тканин. Змертвіння може охоплювати різні частини тіла, будь-які органи та тканини, але найчастіше спостерігається гангрена кінцівок.
Єдиний ефективний спосіб лікування гангрени – видалення уражених тканин.
Причини розвитку гангрени
Існує чимало причин, які провокують розвиток гангрени.
- Порушення кровообігу. Це найчастіша причина розвитку гангрени. Порушення кровообігу може бути спричинене тромбуванням судин, спазмами, атеросклеротичними звуженнями.
- Фізична, механічна, хімічна дія на тканині. Тканини можуть бути роздавлені під час травмування. Опіки чи відмороження також можуть стати причиною розвитку гангрени. До некрозу тканин може призвести контакт із кислотами або лугами.
- Інфекційний вплив. Причиною гангрени може бути активізація в тканинах ряду бактерій, наприклад, кишкової палички, клостридій, стрептококів.
Імовірність розвитку гангрени збільшується при авітамінозі, виснаженні, переохолодженні, хронічних хворобах, порушенні обміну речовин.
Види гангрени
Гангрену ділять на суху та вологу залежно від структури некротичних тканин. Залежно від причин розвитку гангрени розрізняють інфекційну, токсичну, ішемічну тощо.
Ще один поділ - на блискавичну, газову та госпітальну гангрени.
Симптоми гангрени
Симптоматика дуже відрізняється залежно від різновиду гангрени.
Суха гангрена частіше спостерігається в ділянці кінцівок. Розвивається досить повільно, іноді кілька років.
Виникає сильний біль. Шкіра блідне, потім стає мармуровою, пізніше – коричневою або чорною. Пульс на кінцівці не промацується, порушується чутливість. Тканини мають вигляд таких що висихають, кінцівка муміфікується.
Зазвичай між здоровими та некротичними тканинами утворюється чітка межа – демаркаційний вал. Інтоксикація при сухій гангрені невелика і стан людини, як правило, задовільний.
Волога гангрена характерна тим, що утворюється вогнище гниття. Демаркаційний вал не утворюється і процеси змертвіння швидко поширюються організмом. Волога гангрена може також захоплювати внутрішні органи.
Шкіра при вологій гангрені спочатку стає блідою та мармуровою, потім з'являються червоні плями, виникає набряк, з'являються бульбашки, з яких після їх розтину починає текти сукровиця. Пульс у периферичних артеріях пропадає. Тканина розкладається, утворюється сіро-зелена маса із неприємним запахом.
При вологій гангрені виникає сильна інтоксикація, спостерігається біль, тахікардія, підвищується температура, падає тиск. Стан дуже швидко погіршується, у процес залучаються нові тканини. І якщо терміново не провести операцію, то може розвинутись сепсис та високий ризик смерті.
Діагностика гангрени
Для діагностики гангрени можуть застосовуватись такі обстеження:
- Біохімічні аналізи крові,
- Аналіз вмісту з ураженої ділянки,
- Дуплексне сканування для визначення стану кровотоку,
- Рентгенографія.
Лікування гангрени
Лікування гангрени підбирається в залежності від того, яка саме форма захворювання виявлена. Якщо діагностовано ішемічну гангрену, то можливе застосування консервативного лікування. Вживаються заходи щодо відновлення кровотоку. Якщо це вдається, можливо, вдасться уникнути операції.
В разі наявності сухої гангрени іноді відбувається самоампутація ураженої ділянки. Якщо цього не відбувається, то потрібне її хірургічне видалення.
При вологій гангрені необхідна термінова операція, яка може бути видаленням відмерлих тканин або ампутацією кінцівки.
+4.34грн на бонусний рахунок
