Безкоштовна лінія 5900Безкоштовна лінія
Замовлення списком Замовлення списком
anc

Дизентерия (шигеллез)

Дизентерией называют острое инфекционное заболевание, возбудителями которого являются бактерии рода Shigella. Источником инфекции всегда выступает больной человек или бактерионоситель, с фекалиями которого патогенные микроорганизмы выделяются во внешнюю среду. Заразиться дизентерией можно контактно-бытовым путем, через инфицированную воду или пищу. Шигеллы могут находиться в молочных и мясных блюдах, овощах, фруктах, а также любых продуктах, не подвергающихся достаточной термической обработке.

Механизм развития

В организм человека шигеллы проникают через рот, как правило с инфицированной водой или пищей. В желудке и кишечнике большая часть бактерий погибает под воздействием пищеварительных ферментов, в результате чего выделяется большое количество эндотоксинов. В дальнейшем эти вещества с легкостью всасываются в кровь и вызывают появление симптомов кишечного токсикоза. При попадании в организм большого количества шигелл у человека может развиваться нейротоксикоз и эндотоксиновый шок.

Параллельно с явлениями кишечного токсикоза шигеллы вызывают воспаление слизистой оболочки толстого кишечника, из-за чего у больного появляются боли в животе, диарея и тенезмы.

Клиническая картина

Инкубационный период при дизентерии может длиться от нескольких часов до 7 дней, однако в среднем составляет 2-3 дня. Именно столько времени проходит с момента заражения шигеллами до появления первых симптомов заболевания.

Как правило, болезнь имеет острое начало и проявляется такими симптомами:

  • лихорадка с повышением температуры до 39-40 градусов;
  • сильная головная боль;
  • тошнота и повторяющаяся рвота;
  • приступообразные боли в животе без четкой локализации;
  • частый жидкий стул с патологическими примесями (слизь, гной, кровь);
  • тенезмы (ложные позывы к дефекации).

Дизентерия может протекать в легкой, среднетяжелой или тяжелой форме. Для легкой формы характерны слабые проявления интоксикации, диарея 5-8 раз в сутки и боли в животе во время дефекации. При среднетяжелой форме дизентерии стул учащается до 10-12 раз в сутки и быстро теряет каловый характер — вместо фекалий выделяется большое количество мутной слизи с прожилками крови. Вместе с тем больного беспокоят частые схваткообразные боли в животе и тенезмы.

Тяжелая форма дизентерии проявляется не только характерными для шигеллеза симптомами, но и нейротоксикозом и клиникой инфекционно-токсического шока. У больного резко падает артериальное давление, появляется психомоторное возбуждение, спутанность сознания и очаговая неврологическая симптоматика.

Диагностика и лечение

Для диагностики дизентерии используют бактериологический и серологические (ИФА, РНГА) методы исследования. Инфекцию лечат антибиотиками, подбирая антибактериальные средства с учетом чувствительности возбудителя. Как правило, антибиотикотерапию проводят в течение 5-7 дней, а в случае ее неэффективности дополнительно назначают дизентерийный бактериофаг. При выраженной интоксикации больному также проводят дезинтоксикационную терапию.

В первые дни заболевания человеку назначают обильное питье и фитотерапию (настои из мяты, ромашки, зверобоя). Ежедневный рацион уменьшают на 10-30%, из него полностью исключают продукты с высоким содержанием клетчатки. Питаться рекомендуют дробно, 5-6 раз в сутки. Во время болезни советуют употреблять протертые овощные супы, кисломолочные продукты, картофельное пюре, каши, творог, сухари из пшеничного хлеба и т.д.

При выраженном обезвоживании и токсикозе для восстановления объема потерянной жидкости прибегают к регидратационной или инфузионной терапии. Для облегчения болей могут использовать спазмолитики (Папаверин, Но-Шпа), для нормализации процесса пищеварения — ферментные препараты (Креон, Фестал).

Дизентерія (шигельоз)

Дизентерію називають гостре інфекційне захворювання, збудниками якого є бактерії роду Shigella. Джерелом інфекції завжди виступає хвора людина або бактеріоносій, з фекаліями якого патогенні мікроорганізми виділяються в зовнішнє середовище. Заразитися на дизентерію можна контактно-побутовим шляхом, через інфіковану воду або їжу. Шигели можуть перебувати в молочних і м'ясних стравах, овочах, фруктах, а також будь-яких продуктах, що не піддаються достатній термічній обробці.

Механізм розвитку

В організм людини шигели проникають через рот, як правило, з інфікованою водою або їжею. У шлунку і кишечнику більша частина бактерій гине під впливом травних ферментів, в результаті чого виділяється велика кількість ендотоксинів. Надалі ці речовини з легкістю всмоктуються в кров і викликають появу симптомів кишкового токсикозу. При попаданні в організм великої кількості шигел у людини може розвиватися нейротоксикоз і ендотоксичний шок.

Паралельно з явищами кишкового токсикозу шигели викликають запалення слизової оболонки товстого кишечника, через що у хворого з'являються болі в животі, діарея і тенезми.

Клінічна картина

Інкубаційний період при дизентерії може тривати від кількох годин до 7 днів, проте в середньому становить 2-3 дні. Саме стільки часу проходить з моменту зараження шигелами до появи перших симптомів захворювання.

Як правило, хвороба має гострий початок і проявляється такими симптомами:

  • лихоманка з підвищенням температури до 39-40 градусів;
  • сильний головний біль;
  • нудота і повторна блювота;
  • болі у животі без чіткої локалізації;
  • часті рідкі випорожнення з патологічними домішками (слиз, гній, кров);
  • тенезми (несправжні позиви до дефекації).

Дизентерія може протікати в легкій, середньо-тяжкій або тяжкій формі. Для легкої форми характерні слабкі прояви інтоксикації, діарея 5-8 разів на добу і болі в животі під час дефекації. При середньо-тяжкій формі дизентерії стул частішає до 10-12 разів на добу і швидко втрачає каловий характер — замість фекалій виділяється велика кількість мутного слизу з прожилками крові. Разом з тим хворого турбують часті переймоподібні болі в животі і тенезми.

Тяжка форма дизентерії проявляється не тільки характерними для шигельозу симптомами, але і нейротоксикозом і клінікою інфекційно-токсичного шоку. У хворого різко падає артеріальний тиск, з'являється психомоторне збудження, сплутаність свідомості і вогнищева неврологічна симптоматика.

Діагностика і лікування

Для діагностики дизентерії використовують бактеріологічний і серологічні (ІФА, РНГА) методи дослідження. Інфекцію лікують антибіотиками, підбираючи антибактеріальні засоби з урахуванням чутливості збудника. Як правило, антибіотикотерапію проводять протягом 5-7 днів, а в разі її неефективності додатково призначають дизентерійний бактеріофаг. При вираженій інтоксикації хворому також проводять дезінтоксикаційну терапію.

У перші дні захворювання людині призначають рясне пиття і фітотерапію (настої з м'яти, ромашки, звіробою). Щоденний раціон зменшують на 10-30%, з нього повністю виключають продукти з високим вмістом клітковини. Харчуватися рекомендують дрібно, 5-6 разів на добу. Під час хвороби радять вживати протерті овочеві супи, кисломолочні продукти, картопляне пюре, каші, сир, сухарі з пшеничного хліба і т.д.

При вираженому зневодненні і токсикозі для відновлення об'єму втраченої рідини вдаються до регідратаційної або інфузійної терапії. Для полегшення болю можуть використовувати спазмолітики (Папаверин, Но-шпа), для нормалізації процесу травлення — ферментні препарати (Креон, Фестал).

Для лікування ДИЗЕНТЕРІЯ (ШИГЕЛЬОЗ):