Безкоштовна лінія 5900Безкоштовна лінія
Замовлення списком Замовлення списком
anc

Диабетическая полиневропатия

Диабетической полинейропатией называют одно из наиболее частых осложнений сахарного диабета, для которого характерно множественное повреждение периферических нервов. В той или иной мере поражение нервов имеется практически у всех больных с СД, однако клинически выраженную нейропатию выявляют у 50-75% пациентов.

Причины

Вероятность развития полинейропатии при сахарном диабете зависит в первую очередь от длительности заболевания и привычного уровня глюкозы в крови. Пациенты, которые следят за питанием и регулярно контролируют уровень гликемии, сталкиваются с проявлениями болезни гораздо реже тех, у кого постоянно повышен уровень сахара в крови.

Длительная гипергликемия приводит к повреждению аксонов и миелиновых оболочек нервных волокон, из-за чего нарушается их нервная проводимость. В результате у человека возникают характерные симптомы сенсорной, моторной и/или вегетативной полиневропатии. Для сахарного диабета наиболее типична хроническая аксонально-демиелинизирующая сенсорная нейропатия с появлением неврологической симптоматики в области стоп и пальцев рук. Примечательно, что у многих больных с СД также могут развиваться невриты и туннельные синдромы.

Симптомы

Как правило, при сахарном диабете в первую очередь повреждаются мелкие нервы конечностей, обеспечивающие двигательную, чувствительную и вегетативную иннервацию пальцев рук и ног. Поэтому в типичных случаях болезнь проявляется нарушениями иннервации именно в этих зонах.

У больного могут появляться такие симптомы:

  • легкое онемение пальцев на руках и ногах;
  • снижение болевой и/или температурной чувствительности кожи;
  • чувство покалывания или жжения в области стоп и ладоней;
  • повышенная потливость, сухость и шелушение кожи;
  • чрезмерная отечность стоп;
  • периодическое чувство зябкости в конечностях.  

В дальнейшем прогрессирующее поражение нервов приводит к частичной или полной потере чувствительности в конечностях. Человек может вовсе не испытывать болей при травмах, порезах, ожогах. Из-за нарушения вегетативной иннервации на его руках и ногах могут образовываться трофические язвы.

Следует отметить, что вегетативные расстройства при диабете не ограничиваются конечностями. У многих больных с СД имеется нарушение вегетативной регуляции внутренних органов, которое проявляется дисфункцией ЖКТ, импотенцией, ортостатической гипотензией и снижением вариабельности сердечного ритма. Помимо вегетативных в патологический процесс могут вовлекаться крупные периферические, глазодвигательные, срединные нервы и т.д. В таком случае у больных появляется соответствующая неврологическая симптоматика.

Диагностика и лечение

Любопытно, что при сахарном диабете второго типа полиневропатия часто бывает одним из первых симптомов заболевания. Поэтому у всех больных с нейропатией неясного генеза в первую очередь подозревают сахарный диабет. Для подтверждения диагноза им проводят тест на толерантность к глюкозе и определяют уровень гликозилированного гемоглобина в крови. Для уточнения степени повреждения нервных волокон также могут проводить электронейромиографию.  

Главной целью при лечении диабетической полиневропатии является поддержание нормального уровня глюкозы в крови. Для этого человеку следует придерживаться специальной диеты и принимать гипогликемические средства.

При выраженном болем синдроме больному назначают трициклические антидепрессанты и антиконвульсанты (Карбамазепин, Прегабалин, Габапентин). Для улучшения трофики и предупреждения дальнейшего разрушения нервов применяют антиоксиданты (Берлитион, Нейролипон) и витамины группы В (Бенфотиамин).

Діабетична поліневропатія

Діабетичною поліневропатією називають одне з найбільш частих ускладнень цукрового діабету, для якого характерно множинне ушкодження периферичних нервів. В тій чи іншій мірі ураження нервів є практично у всіх хворих з ЦД, однак клінічно виражену нейропатію виявляють у 50-75% пацієнтів.

Причини

Ймовірність розвитку полінейропатії при цукровому діабеті залежить в першу чергу від тривалості захворювання і звичного рівня глюкози в крові. Пацієнти, які стежать за харчуванням і регулярно контролюють рівень глікемії, стикаються з проявами хвороби набагато рідше тих, у кого постійно підвищений рівень цукру в крові.

Тривала гіперглікемія призводить до пошкодження аксонів і мієлінових оболонок нервових волокон, через що порушується їх нервова провідність. В результаті у людини виникають характерні симптоми сенсорної, моторної і / або вегетативної поліневропатії. Для цукрового діабету найбільш типовою є хронічна аксонально-демієлінізуюча сенсорна нейропатія з появою неврологічної симптоматики в області стоп і пальців рук. Примітно, що у багатьох хворих з ЦД також можуть розвиватися неврити і тунельні синдроми.

Симптоми

Як правило, при цукровому діабеті в першу чергу пошкоджуються дрібні нерви кінцівок, що забезпечують рухову, чутливу і вегетативну іннервацію пальців рук і ніг. Тому в типових випадках хвороба проявляється порушеннями іннервації саме в цих зонах.

У хворого можуть з'являтися такі симптоми:

  • легке оніміння пальців на руках і ногах;
  • зниження больової і / або температурної чутливості шкіри;
  • відчуття поколювання чи печіння в області стоп і долонь;
  • підвищена пітливість, сухість та лущення шкіри;
  • надмірна набряклість стоп;
  • періодичне відчуття похолодання в кінцівках.

Надалі прогресуюче ураження нервів призводить до часткової або повної втрати чутливості в кінцівках. Людина може зовсім не відчувати болю при травмах, порізах, опіках. Через порушення вегетативної іннервації на її руках і ногах можуть утворюватися трофічні виразки.

Слід зазначити, що вегетативні розлади при діабеті не обмежуються кінцівками. У багатьох хворих з ЦД є порушення вегетативної регуляції внутрішніх органів, яке проявляється дисфункцією шлунково-кишкового тракту, імпотенцією, ортостатичною гіпотензію і зниженням варіабельності серцевого ритму. Крім вегетативних в патологічний процес можуть залучатися великі периферичні, окорухові, серединні нерви і т.д. В такому випадку у хворих з'являється відповідна неврологічна симптоматика.

Діагностика і лікування

Цікаво, що при цукровому діабеті другого типу поліневропатія часто буває одним з перших симптомів захворювання. Тому у всіх хворих з нейропатією неясного генезу в першу чергу підозрюють цукровий діабет. Для підтвердження діагнозу їм проводять тест на толерантність до глюкози і визначають рівень глікозильованого гемоглобіну в крові. Для уточнення ступеня пошкодження нервових волокон також можуть проводити електронейроміографію.

Головною метою при лікуванні діабетичної поліневропатії є підтримання нормального рівня глюкози в крові. Для цього людині слід дотримуватися спеціальної дієти і приймати гіпоглікемічні засоби.

При вираженому больовому синдромі хворому призначають трициклічні антидепресанти і препарати (Карбамазепін, Прегабалін, Габапентин). Для поліпшення трофіки і попередження подальшого руйнування нервів застосовують антиоксиданти (Берлітіон, Нейроліпон) і вітаміни групи В (Бенфотіамін).

Для лікування ДІАБЕТИЧНА ПОЛІНЕВРОПАТІЯ: